Ухвала суду № 62132879, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26041/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року

у справі № 1570/83/2012

за позовом Фермерського господарства «Олександра»

до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство «Олександра» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2011 року № 0000122300.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ Одеської області № 0000122300 від 28 грудня 2011 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Миколаївська МДПІ Одеської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Миколаївська МДПІ Одеської області провела позапланову виїзну перевірку ФГ «Олександра» з питань взаємовідносин з ПП «Агростар Юг» за період з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 532/23-018/30821024 від 13 жовтня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 499800,00 грн., в тому числі по періодах: вересень 2009 року - 152500,00 грн., жовтень 2009 року - 134000,00 грн., листопад 2009 року - 107800,00 грн., грудень 2009 року - 105500,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач (покупець) неправомірно включив до складу податкового кредиту вересня-грудня 2009 року податок на додану вартість у сумі 499800,00 грн. за договорами від 18 вересня 2009 року № 18/09/10-1, № 18/09/10-2, від 19 жовтня 2009 року № 19/10-09, від 12 листопада 2009 року № б/н, від 23 листопада 2009 року № б/н, 08 грудня 2009 року № б/н, 11 грудня 2009 року № б/н, укладеними з ПП «Агростар Юг» (продавцем), (щодо поставки пшениці, соняшника, ячменю, рапсу, гірчиці), оскільки згідно постанови слідчого від 08 серпня 2011 року по матеріалами кримінальної справи № 201201100043, порушеної відносно ОСОБА_1 за фактом організації фіктивного підприємства, тобто створення ПП «Агростар Юг» з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України зазначено, що згідно показань ОСОБА_2, допитаної по справі, яка рахувалась засновником - директором ПП «Агростар Юг» встановлено, що ПП «Агростар Юг» було нею зареєстроване без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_1, до діяльності ПП «Агростар Юг» ОСОБА_2 не причетна, первинні бухгалтерські документи - договори, накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг) не виписувала і фінансово-господарських операцій з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не здійснювала. Невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити ПП «Агростар Юг», від його номінального директора та засновника, документально оформляли неіснуючі операції на одержання і продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавалися замовникам послуг для їхнього відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань по податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства і незаконного відшкодування податку на додану вартість, тобто здійснювали незаконну діяльність, яка спричинила матеріальну шкоду державі в особливо великих розмірах.

28 грудня 2011 року Миколаївська МДПІ Одеської області на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000122300, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 3 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу, збільшила ФГ «Олександра» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 624750,00 грн., у тому числі: 499800,00 грн. - за основним платежем, 124950,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи, податкове повідомлення-рішення не може бути прийняте органом державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, підставою для проведення перевірки ФГ «Олександра» була постанова старшого слідчого СВ податкової міліції Державної податкової адміністрації в Одеській області про призначення документальної позапланової перевірки від 08 серпня 2011 року (арк. справи 130).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи те, що на момент складання оскаржуваного акту індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення в кримінальній справі № 201201100043, в рамках якої призначено перевірку позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Миколаївської МДПІ Одеської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.Я. Олендер

______ Т.М. Шипуліна