Ухвала суду № 62132839, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/1414/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Черпіцької Л.Т.,

Голяшкіна О.В.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача: ОСОБА_2, представника позивача: ОСОБА_3, представника відповідача: Плеви О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 361/6523/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 виходячи з розміру фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986 році, зазначеної в довідці від 16.07.2014 № Г-640.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача за наявності усіх законодавчо визначених підстав для такого призначення.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області стосовно відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 виходячи з розміру фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986 році, зазначеної в довідці від 16 липня 2014 року № Г-640, з урахуванням одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 660 крб. - визнати неправомірними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області здійснити з 01 серпня 2014 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання ним службових обов'язків у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 року про одноразову винагороду за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 660 крб. та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених раніше виплат.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером та з 04 серпня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області, отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії. Також ОСОБА_2. є інвалідом ІІ групи із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 10 жовтня 2000 року.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2014 року, що набрала законної сили 05 червня 2014 року, у справі №361/1029/14-а за позовом ОСОБА_2 до Броварського МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено: визнано протиправними дії Броварського МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області щодо надання ОСОБА_2 довідки про заробітну плату у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 року за №78 від 06 серпня 2010 року без включення одноразової грошової допомоги в розмірі 660 крб., заробітної плати в розмірі 150 крб. 53 коп. з урахування коефіцієнта 5 (п'ять); зобов'язано Броварський МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області включити у довідку про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 26 по 29 квітня 1986 року на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР №964-рс від 17 травня 1986 року, за роботу у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС одноразову грошову винагороду в розмірі 660 крб., заробітну плату в розмірі 150 крб. 53 коп. з урахуванням коефіцієнта 5 (п'ять) і надати довідку з урахуванням зазначених виплат.

Як встановлено у зазначеній Постанові, у період з 26 по 29 квітня 1986 року позивач проходив службу на посаді слідчого у Броварському МВ ГУМВС України в Київської області, брав участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у м. Прип'ять.

З Довідки від 16.07.2014 №Г-640, виданої Броварським МВ ГУМВС України в Київській області з обслуговування м. Бровари та Броварського району на виконання зазначеного судового рішення, за роботу в населеному пункті м. Прип'ять з 26 по 29 квітня 1986 року позивачу виплачено заробітну плату в сумі 152 крб. 53 коп., з урахуванням коефіцієнта 4 (чотири) відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7; посадовий оклад позивача у зазначений вище період становив 100 крб., оклад за спеціальним званням - 120 крб., вислуга років - 22 крб. Всього грошове утримання позивача складало 242 крб.

16 липня 2014 року ОСОБА_2. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії на підставі вказаної довідки.

Листом Відповідача від 29.07.2014 №246/Г-1 позивачу повідомлено, що пенсію йому призначено відповідно до вимог діючого законодавства, а підстави для її перерахунку відсутні.

Вважаючи незаконною відмову Управління Пенсійного фонду перерахувати йому пенсію на підставі довідки від 16.07.2014 №Г-640, ОСОБА_2. звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у позивача законодавчо визначеного права на перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Фактично касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області зводиться до того, що на думку заявника позивачем не доведено факт отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 660 карбованців, що зазначена грошова допомога не є заробітною платою, а тому не може враховуватись при обрахунку пенсії. Також Пенсійний орган вказує на незаконність постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2014 року у справі №361/1029/14-а.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2014 року у справі №361/1029/14-а, окрім іншого, зобов'язано Броварський МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області включити у довідку про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 26 по 29 квітня 1986 року одноразову грошову винагороду в розмірі 660 крб.

Зазначене судове рішення, яке набрало законної сили, виконано Броварським МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області, позивачу видано відповідну довідку для перерахунку пенсії.

Тобто, доводи Пенсійного фонду щодо відсутності у позивача права на включення до довідки про заробітну плату одноразової грошової винагороди у розмірі 660 крб. обґрунтовано не взяті судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки не стосуються предмету доказування у даній справі.

Згідно з пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки Броварського МВ ГУМВС України в Київській області з обслуговування м. Бровари та Броварського району від 16.07.2014 №Г-640.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: