Ухвала суду № 62132834, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/14590/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Загороднього А.Ф., Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, -

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2015 року.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2016 року позовну заяву повернуто ОСОБА_4

Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, яка оскаржуваною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року повернута скаржникові на підставі частини 3 статті 189 та пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження її розгляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.

Повертаючи позивачу скаргу апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що ОСОБА_4 не усунув недоліки апеляційної скарги, яку ухвалою судді було залишено без руху.

Так, у відповідності до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

В свою чергу, пунктом 1 частини 3 цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 8 квітня 2016 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо надання скаржником документу про сплату судового збору.

Одночасно, цією ж ухвалою у задоволенні клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору відмовлено.

Скаржнику встановлено 10-ти денний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків апеляційної скарги і роз'яснено наслідки невиконання вимог останньої.

Вищевказану ухвалу одержано скаржником особисто 14 квітня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявного у матеріалах справи.

Разом з тим, як правильно встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи скаржник у встановлений ухвалою строк не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема, не надав документ про сплату судового збору, в розмірі, встановленому законодавством, чинним на час звернення зі скаргою до суду апеляційної інстанції і не зазначив обставин, за яких судовий збір не належить сплачувати.

За таких обставин, висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення позивачу апеляційної скарги ґрунтується на дотриманні норм процесуального права.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: А.Ф. Загородній

М.М. Заїка

М.І. Мойсюк