Ухвала суду № 62132828, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/56622/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Борисенко І.В., Бухтіярової І.О.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника відповідача Корольова О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 у справі №0870/6215/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 №0000012201.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Пологівська об'єднана державна податкова інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 06.11.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 10.12.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні», статей 2, 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статей 238, 250 Господарського кодексу України, статей 86, 161, частини другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області її правонаступником - Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30.12.2010 по 15.07.2011

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області складено акт від 12.03.2012 №11/23-34119990 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 №0000012201, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 4127,79грн.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було порушено строки, передбачені статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по операціям з нерезидентом Vina Undurraga S.A.

Товар від фірми Vina Undurraga S.A. надійшов 15.07.2011 за ВМД №112000010/2011/006458. Дата перерахування грошових коштів - 10146,92 доларів США 30.12.2010; 40587,68 доларів США 04.05.2011. Таким чином, за сплаченою сумою 10146,92 доларів США позивачем порушено строки протягом 30.06.2011 по 15.07.2011.

Разом з тим, застосовані до позивача штрафні санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, визначення яких закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямовані на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади. При цьому, розмір, порядок та строки застосування пені не визначається Податковим кодексом України

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними субєктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекція, приймаючи рішення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковий орган дізнався про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 11.07.2011, оскільки ним було отримано інформацію за імпортною операцією Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» від філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Запоріжжі листом від 06.07.2011 за вих.№075-10/3403.

За таких обставин, податковим органом пропущено строк застосування адміністративно-господарської санкції за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

Враховуючи викладене, за встановлених судами обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 55, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 у справі №0870/6215/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ І.В. Борисенко

___ І.О. Бухтіярова