Ухвала суду № 62132425, 19.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Верба І.О.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2016 рокусправа № 804/1285/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Трахт К.О., з участю представника позивача - Іоффе В.Л., представника відповідача - Васюченка М.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. у справі №804/1285/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваговимірювальні системи-сервіс" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваговимірювальні системи - Сервіс" (далі- позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2015 року №0004102205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 26.11.2015 року №0004102205 прийнято на підставі висновків акту перевірки, що є незаконними та такими, що грубо порушують норми чинного законодавства та спростовуються фактичними обставинами справи. ДПІ використано в акті перевірки завідомо неправдиві відомості, що стали підставою для незаконного донарахування сум податкових зобов'язань. Фінансово-господарські операції між контрагентами ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" та ТОВ "Денекс Груп" відбувались у серпні 2014 року, що значно передує даті анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Денекс Груп".За умов повного дотримання вимог чинного законодавства сторонами та відсутності рішення суду, яким би договір поставки від 28.08.2014 року №Д123 визнавався недійсним, такі дії ДПІ можна розцінювати як перевищення службових повноважень та цілеспрямоване створення перешкод у веденні господарської діяльності у вигляді незаконного донарахування сум податкових зобов'язань. Посилання в акті перевірки на інформацію, яка надійшла від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно якої ДПІ не було проведено зустрічну звірку ТОВ "Денекс Груп" є протиправними. Акт перевірки, що став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, що є предметом спору був складений 06.01.2015 року, в той час як податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, було прийнято 26.11.2015 року, тобто через 11 місяців після складання акту перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2015 року №0004102205.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваговимірювальні системи - Сервіс" судовий збір у розмірі 1378 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам того, що під час складання акту перевірки оригінали товарно-транспортних накладних від постачальника ТОВ «Денекс Груп» були відсутні.

Відповідно до податкової інформації отриманої від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, основним видом діяльності ТОВ «Денекс Груп» є консультування з питань комерційної діяльності й керування; за 2014 рік фінансової звітності (1-ДФ), додаток АМ до декларації з податку на прибуток та податкова декларація з податку на прибуток до податкового органу ТОВ «Денекс Груп» не подавались, у зв'язку з чим неможливо встановити наявність основних засобів, складських приміщень, транспортного і торгівельного обладнання для здійснення господарської діяльності.

У зв'язку з викладеним операції між позивачем та ТОВ «Денекс Груп» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Зазначені господарські відносини були вчинені не з метою настання наслідків обумовлених договорами, а з метою мінімізації сум ПДВ. Надані позивачем документи не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть слугувати підтвердженням реальності спірних господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, у період з 22.12.2014 року по 26.12.2014 року посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Террасстрой-Д", ПП "Мускун" і ПП "Комерцбуд-Д" за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та з ТОВ "Денекс Груп" і ТОВ "Нестіан Трейд" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, за результатами якої 06 січня 2015 року складений акт №3957/04-61-22-5/36053387 (далі - Акт перевірки).

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, підпункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" збільшено податок на додану вартість всього у сумі 59074 грн. за серпень 2014 року;

- встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП "Террастрой-Д", ПП "Муксун", ПП "Комерцбуд-Д" і ТОВ "Нестіан Трейд".

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2015 року форми "Р" №0004102205, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ на 73 842,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 59 074 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 14 768,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що видами діяльності ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" є ВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Згідно штатного розкладу на підприємстві за 2014 рік рахувалось 32 особи.

ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" для проведення перевірки надано такі документи договори поставок; видаткові та податкові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні документи; журнал-ордер за бухгалтерським рахунком 631.

З акту перевірки вбачається, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшено податок на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Денекс Груп" у період серпень 2014 року.

Судами встановлено, що між ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" (покупець) та ТОВ "Денекс Груп" (продавець) було укладено договір поставки №Д123 від 29.08.2014 року, згідно умов якого продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Відповідно пункту 5.1 договору транспортування товару здійснюється вантажним транспортом покупця зі складу: 49024, м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерна, 41. Згідно пункту 6.2 договору розрахунок за товар проводиться у вигляді оплати по виставленому рахунку. На підставі пункту 10.1 договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання (здійснення) (т.1 а.с.8-9).

На виконання умов договору ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" від ТОВ "Денекс Груп" отримано наступні податкові та видаткові накладні від 29.08.2014 року:

- податкова накладна №369 та видаткова накладна №РН-0829/04 на поставку анкера 20*105 у кількості 50 шт., тумби опорної у кількості 6 шт., диску алмазного 230*22.23 у кількості 250 шт., свердла по дереву у кількості 300 шт., пластини з'єднувальної у кількості 100 шт., плати контролера у кількості 10 шт., плати для контролера у кількості 10 шт. на загальну суму 93006 грн., в тому числі ПДВ 15501 грн. (т.1 а.с.11,18);

- податкова накладна №370 та видаткова накладна №РН-0829/05 на поставку вагового приладу у кількості 1 шт., вузлу встройки Keli у кількості 4 шт., вузлу встройки Zemic у кількості 1 шт., датчику Esit HSC у кількості 1 шт., датчику Zemic у кількості 1 шт., датчику Zemic HM9B-30t у кількості 2 шт., коробки з'єднувальної у кількості 1 шт., пластини з'єднувальної верх у кількості 120 шт., пластини з'єднувальної ниж у кількості 120 шт., пандусу металічного у кількості 1 шт., пильнику гумового у кількості 250 шт., пильнику гумового ваговимірювального у кількості 250 шт., пильнику датчика у кількості 250 шт., пильника на датчик у кількості 250 шт. на загальну суму 261436,50 грн., у тому числі ПДВ 43572,74 грн. (т.1 а.с.12,16-17).

На підтвердження транспортування придбаної продукції надано товарно-транспортну накладну №11 від 29.08.2014 року з визначенням вантажовідправником ТОВ "Денекс Груп", пункт навантаження - м. Київ, провулок Кутузова,3, пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети Правда, 29, автомобіль - SCANIA R124, НОМЕР_1, водій - Грива В.В., автопідприємство - ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" на загальну суму 354442,50 грн. (т.1 а.с.13-15).

Наявність у ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" вказаного автомобіля SCANIA R124, державний номер НОМЕР_1 підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (т.1 а.с.185).

Водій Грива В.В., що здійснював перевезення товару, прийнятий ТОВ "Ваговимірювальні системи - Сервіс" на посаду водія з 07.03.2012 року згідно наказу К-1 від 12.03.2012 року (т.1 а.с.186).

Отриманий товар було використано у власній господарській діяльності у відповідності до визначених видів діяльності, що підтверджено актами надання послуг з виконання робіт по технічному обслуговуванню ваг автомобільних тензометричних, послуг вагоповірочного автомобіля, послуг по модернізації від 29.08.2014 року №1024, від 31.10.2014 року №1042, від 01.10.2014 року №935, №936, №942, від 03.10.2014 року №955, від 06.10.2014 року №953, від 08.10.2014 року №959, №967, №968, від 03.10.2014 року №941, від 14.10.2014 року №975, №1015, від 15.10.2014 року №983, №985, від 20.10.2014 року №1007, №1004, №1019, від 21.10.2014 року №1018, від 22.10.2014 року №995, від 23.10.2014 року №977, від 24.10.2014 року №1020, №1021, №1028, №1002, від 29.10.2014 року №1033, від 21.10.2014 року №1016, №1011, від 14.10.2014 року №988, від 02.10.2014 року №937, від 01.10.2014 року №938, від 01.09.2014 року №859, від 09.09.2014 року №821, від 18.09.2014 року №889, від 25.09.2014 року №920, від 02.09.2014 року №810, №842, від 04.09.2014 року №818, №830, №847, від 05.09.2014 року №833, від 11.09.2014 року №857, від 15.09.2014 року №867, від 23.09.2014 року №919, №922, від 25.09.2014 року №923, від 26.09.2014 року №917, від 30.09.2014 року №930, від 27.11.2014 року №1129, №1127, №1138, від 28.11.2014 року №1137, від 30.11.2014 року №1141, від 26.11.2014 року №1136, №1118, від 24.11.2014 року №1111, від 21.11.2014 року №1117, від 19.11.2014 року №1109, від 18.11.2014 року №1116, від 17.11.2014 року №1087, від 13.11.2014 року №1095, від 11.11.2014 року №1071, №1090, від 07.11.2014 року №1064, від 03.11.2014 року №1053, від 24.11.2014 року №1121, від 15.12.2014 року №1181 (т.1 а.с.71-140).

Суми коштів та перелік товару, що був використаний під час надання послуг з виконання робіт по технічному обслуговуванню ваг автомобільних тензометричних, послуг вагоповірочного автомобіля, послуг по модернізації, містяться в специфікаціях та калькуляціях вартості робіт, складених на виконання договорів з надання послуг, та відповідають номенклатурі товару, визначеній у видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ "Денекс Груп" на адресу ТОВ "Ваговимірювальні системи -- Сервіс" (т.1 а.с.189 - т.2 а.с.73).

На отриманий товар містяться паспорти, сертифікати якості та відповідності (т.1 а.с.162-184).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі іменується - ПК України).

Згідно з приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Тобто, законодавцем чітко зазначено, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт, послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинне бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі іменується - Закон України № 996-ХІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі іменується - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону та підпункту 2.4 пункту 2 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктам 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи по формі і за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, а відповідно і правомірність декларування суми податкового кредиту.

Таким чином, наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку. Оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Придбаний у контрагента товар в подальшому був використаний позивачем у власній господарській діяльності та оприбуткований позивачем шляхом здійснення записів в оборотно-сальдових відомостях, що не заперечується податковим органом.

Отже, поставлений товар був своєчасно та в повному обсязі оприбуткований позивачем на підставі видаткових та податкових накладних, оплачений та в подальшому використаний у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Твердження відповідача про можливе порушення податкового законодавства контрагентом постачальника позивача не може впливати на господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Денекс Груп".

Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Законодавством надано контролюючому органу право проведення перевірки у випадку наявності підстав вважати, що підприємством порушується чинне законодавство, висновки такої перевірки, викладені в акті, можуть бути використані в подальшому при перевірці контрагентів по ланцюгу постачання товару.

Натомість, контролюючий орган прийшов до власних висновків, прийнявши в подальшому податкове повідомлення-рішення, без наявності документального підтвердження порушень. Також контролюючим органом не вжито заходів щодо призначення та проведення звірки по ланцюгах контрагентів.

Відповідачем не доведено безтоварність операції з поставки товарів від ТОВ "Денекс Груп" до "Ваговимірювальні системи - Сервіс", не доведено, що вчинений правочин є нікчемним, порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем задекларовано суми з ПДВ по операціям з ТОВ "Денекс Груп": на час виписки податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015 року №0004102205.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 року сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення по справі, а тому судовий збір у розмірі 1515, 80 грн. (110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає стягненню на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. у справі №804/1285/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваговимірювальні системи-сервіс" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39857263) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 жовтня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 21 жовтня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко