Ухвала суду № 62132357, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2016 рокусправа № 804/4429/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Львівського прикордонного загону, Начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Львівського прикордонного загону підполковника Брик А.О. про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Львівського прикордонного загону, Начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Львівського прикордонного загону підполковника Брик А.О., в якому просив:

- визнати постанову про заборону в'їзду в Україну від 16 квітня 2015 року, винесену начальником відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Львівського прикордонного загону підполковником Брик А.О. у відношенні ОСОБА_1, неправомірною;

- стягнути з Державної прикордонної служби України Західного регіонального Управління Львівського прикордонного загону грошові кошти на відшкодування завданої моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі 200.000,00 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 15 липня 2016 року позов залишив без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду мотивована тим, що Позивачем пропущено строк звернення до суду.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовимрішенням, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що оскаржує постанову від 16 квітня 2015 року про заборону в'їзду в Україну, що винесена Начальником відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Львівського прикордонного загону підполковника Брик А.О., з текстом якої позивач був ознайомлений після отримання поштою лише 02.04.2016.

Рішення про відмову у перетині державного кордону України позивач отримав 29.06.2015. Таким чином, перебіг строку позовної давності почався не з моменту отримання 29.06.2015 Рішення про відмову у перетині державного кордону України, а з моменту отримання 02.04.2016 оскаржуваної постанови від 16.04.2015 про заборону в'їзду в Україну.

Просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності,проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 29.06.2015 позивач під час перетину кордону дізнався, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, що мало місце 16.03.2015 року, було винесено постанову від 16.03.2015 року № 055433 про накладення адміністративного стягнення у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510,00 грн).

16.04.2015 винесено постанову, якою заборонено позивачу в'їзд на територію України, про що видано Рішення про відмову у перетині державного кордону України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення до суду починається з 29.06.2015, та останнім днем строку звернення до суду є 30.12.2015. Однак, з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 09.07.2016. Отже, позивач пропустив шестимісячний строк, встановлений для звернення до адміністративного суду з позовом. Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Строк звернення до суду в адміністративному судочинстві - це період часу, у межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічних відносин.

З огляду на приписи статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з приписів указаної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо заявник доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися суб'єктивному моменту.

Проте, суд у цьому випадку для встановлення початку перебігу строку звернення до суду, мав встановити обставини про день, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, установити дату (час), коли особа звернулася до суду (подала позов).

Крім того, в силу статті 100 цього Кодексу адміністративний позов залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Аналогічні приписи містять пункт 5 частини першої статті 107; частина п'ята статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України; пункт 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з постановою від 16 квітня 2015 року про заборону в'їзду в Україну позивач був ознайомлений після отримання поштою лише 02.04.2016.

Отже, перебіг строку позовної давності почався з моменту отримання 02.04.2016 оскаржуваної постанови від 16.04.2015 про заборону в'їзду в Україну.

Тому, ухвала про залишення позову без розгляду, відповідно, стала передчасною, оскільки судом не надано належної оцінки причинам пропуску строку звернення до суду.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі № 804/4429/16 - скасувати.

Справу № 804/4429/16 направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай