Ухвала суду № 62132257, 17.10.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа № 819/1038/16

17 жовтня 2016 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

суддів Мартиць О.І., Осташа А.В.,

при секретарі судового засідання Бойко Н.Б.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Національної поліції України Стукало М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якій просить:

- визнати дії Національної поліції України щодо призначення та проведення атестації ОСОБА_5 протиправними;

- визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України від 19 липня 2016 року, оформлене протоколом ОП № 15.00008188.0040995 щодо невідповідності ОСОБА_5 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність.

У судовому засіданні представником відповідача Національної поліції України заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, яке оформлено також письмово та долучено до матеріалів адміністративної справи (а. с. 214-216).

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням ОСОБА_5 публічної служби, а тому для оскарження дій та рішень у справах щодо проходження публічної служби має застосовуватися місячний строк для звернення до суду, передбачений частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З оскаржуваним рішенням атестаційної комісії позивач ознайомлений 28 липня 2016 року, однак до суду з адміністративним позовом ОСОБА_5 звернувся лише 02 вересня 2016 року після закінчення строків, установлених КАС України. При цьому, можливість подання поліцейськими скарги на рішення (висновок) відповідної атестаційної комісії до апеляційної атестаційної комісії не можна вважати досудовим врегулюванням спору, оскільки така процедура передбачена не законом, а Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року. Крім того, позивач загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички набрав менше 60 балів, а умовою для подачі скарги поліцейським на рішення (висновок) атестаційної комісії є набрання 60 балів і більше відповідно до пункту 5 розділу V Інструкції. Відтак, строк звернення до суду з позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована особа отримала за результатами тестування менше 60 балів, починає перебіг з моменту ознайомлення особи із рішенням (висновком) атестаційної комісії.

Також, на думку представника Національної поліції України, позивачем пропущено строк звернення до суду і з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення атестації ОСОБА_5, оскільки останньому було відомо про проведення атестування поліцейських та неодноразово доводилось до відома поліцейських на нарадах, через оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України. Рішення щодо призначення атестування безпосередньо по кожному поліцейському, у тому числі ОСОБА_5, не приймалось. Позивач самостійно зареєструвався 01 липня 2016 року ЄЦВТМ для проходження тестування.

У судовому засіданні позивач та представник позивача заперечили щодо заявленого клопотання та зазначили, що не погоджуючись з рішенням Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, було подано апеляційну скаргу. Рішення за результатами розгляду скарги Центральною апеляційною атестаційною комісією № 1 прийнято 08 серпня 2016 року, після чого 02 вересня 2016 року в межах строків звернення до суду, визначених статтею 99 КАС України, ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом. Таким чином, скориставшись можливістю досудового порядку вирішення спору, позивачем не пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду.

Також позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом з поважних причин, у разі якщо суд вважатиме такий строк пропущеним. Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтовує перебуванням 29 липня 2016 року та з 31 липня 2016 року по 12 серпня 2016 року за кордоном, а у період з 16 серпня 2016 року по 16 вересня 2016 року - на лікуванні, що підтверджується відповідно копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон та довідкою № 85 від 16 вересня 2016 року, виданою начальником військового госпіталю Національної гвардії України про знаходження ОСОБА_5 на амбулаторному лікуванні в терапевтичному відділенні військового госпіталю (а. с. 228-229).

Представник відповідача Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в судове засідання не прибули повторно, хоча такі відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відтак, з урахуванням вимог частини четвертої статті 128 КАС України та у зв'язку із повторним неприбуттям представників відповідача Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України та третьої особи Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, розгляд справи не відкладався і справу вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представників відповідача Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України та третьої особи Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача підлягає до задоволення, в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід відмовити, адміністративний позов залишити без розгляду з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 (НОМЕР_1) в період з 29 січня 2008 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, що підтверджується копією послужного списку (а. с. 95-103).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 07 листопада 2015 року № 39 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року призначено з присвоєнням спеціального звання капітан поліції в порядку переатестування на посаду оперуповноваженого Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (а. с. 41).

Згідно з наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 62 о/с від 10 травня 2016 року капітана поліції ОСОБА_5, який прибув з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, призначено старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області з 29 квітня 2016 року (а. с. 49).

В подальшому ОСОБА_5 проходив атестування поліцейських, результати якого оформлені протоколом ОП № 15.00008188.0040995 від 19 липня 2016 року (а. с. 174-176). Атестування проходило в два етапи: тестування та співбесіда.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що з метою підтвердження своїх професійних якостей ОСОБА_5 особисто 01 липня 2016 року зареєструвався в ЄЦВТМ для проходження атестування. 07 липня 2016 року ОСОБА_5 отримав повідомлення про призначення тестування за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та за тестом на загальні здібності та навички, а 08 липня 2016 року пройшов тестування, за результатами якого позивач з тестування на загальні здібності та навички отримав 24 бали із 60 можливих та по професійному тестуванні - 17 балів з 60 можливих (а. с. 172).

19 липня 2016 року, як вбачається з протоколу ОП № 15.00008188.0040995, членами Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України при проведенні атестування ОСОБА_5 було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел.

19 липня 2016 року за результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди Центральною атестаційною комісією № 1 Національної поліції України прийнято рішення, що ОСОБА_5 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, виходячи з такого: «Неналежний рівень теоретичних знань законодавчих актів, що регулюють діяльність на займаній посаді, низькі бали за тестування, низькі показники службової діяльності, наявність дисциплінарних стягнень» (а. с. 174-176). Висновок атестаційної комісії було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 19 липня 2016 року та ознайомлено із ним ОСОБА_5 28 липня 2016 року (а. с. 192-194).

28 липня 2016 року позивач подав скаргу до Центральної апеляційної атестаційної комісії про перегляд рішення Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України від 19 липня 2016 року (а. с. 177-181).

Відповідно до рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 від 03 серпня 2016 року (протокол ОП № 15.00020419.0040995) скаргу залишено без розгляду, оскільки скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички (а. с. 184).

Не погоджуючись із діями відповідачів щодо призначення та проведення атестування та рішенням атестаційної комісії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом враховано таке.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

За приписами частин третьої, п'ятої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року (набрав чинності 07 листопада 2015 року) атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція № 1465), якою визначено порядок створення атестаційних комісій, організацію та порядок проведення атестування поліцейських.

Згідно з пунктом 5 розділу VІ Інструкції № 1465 поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії. Скарга подається безпосередньо до апеляційної атестаційної комісії відповідно до компетенції, яка визначена пунктом 1 цього розділу, чи шляхом надсилання на адресу відповідної апеляційної атестаційної комісії рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою).

Як встановлено судом, позивачу про проведення атестування було достеменно відомо, про що ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні та повідомив, що особисто 01 липня 2016 року зареєструвався в ЄЦВТМ для проходження тестування (що є одним з обов'язкових етапів атестування), тобто станом на 01 липня 2016 року позивач знав про дії Національної поліції України в частині призначення та проведення атестування. На думку суду, саме з цього часу необхідно обчислювати строк звернення до суду у випадку оскарження дій Національної поліції України про призначення та проведення атестування, якщо такі дії порушують права позивача, оскільки будь-яких конкретних рішень щодо атестування безпосередньо ОСОБА_5 Національною поліцією України не приймалось.

Зі змістом атестаційного листа та висновком Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, оформленого протоколом ОП №15.00008188.0040995 від 19 липня 2016 року про невідповідність ОСОБА_5 займаній посаді позивач дізнався 28 липня 2016 року, однак з адміністративним позовом звернувся до суду лише 02 вересня 2016, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

При цьому необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду (частина друга статті 100 КАС України).

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У даному випадку судом встановлено, що позивач не набрав більше 60 балів за професійним тестом та за тестом на загальні здібності та навички (набрав лише 41 бал). Відтак, відповідно до приписів пункту 5 розділу VІ Інструкції №1465 не передбачена можливість оскарження такого висновку до апеляційної атестаційної комісії.

Пунктом 6 розділу VI «Апеляційні атестаційні комісії» Інструкції №1465 передбачено, що скарги, подані з порушенням строку чи установленого порядку, не приймаються і не розглядаються.

Суд враховує, що Інструкцією №1465 не передбачено обов'язку ознайомлення скаржника з результатами розгляду його скарги апеляційною атестаційною комісією за умови коли вона згідно з пунктом 6 Інструкції №1465 не розглядається.

Таким чином, перебіг місячного строку звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді, починається з дати ознайомлення ОСОБА_5 з рішенням атестаційної комісії, тобто з 28 липня 2016 року, подання у даному випадку позивачем скарги до апеляційної атестаційної комісії не змінює початкової дати перебігу місячного строку звернення до суду. Останнім днем для звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення атестаційної комісії було 29 серпня 2016 року (28 серпня 2016 року - вихідний день, неділя).

Така позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 11 від 29 вересня 2016 року «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації».

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд враховує таке.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 з 27 липня 2016 року по 17 серпня 2016 року перебував у щорічній відпустці і у цей період, а саме 29 липня 2016 року перебував у Республіці Польща в приватних цілях, 31 липня 2016 року виїхав у Румунію і з 01 серпня 2016 року по 12 серпня 2016 року перебував у Болгарії на відпочинку, у період з 16 серпня 2016 року по 16 вересня 2016 року знаходився на амбулаторному лікуванні терапевтичного відділення військового госпіталю Національної гвардії України (а. с. 228-232).

Такі обставини, на думку суду, не можна вважати поважними, оскільки безпосередньо залежали від волевиявлення позивача в одному випадку, та не перешкоджали поданню позовної заяви до суду у другому випадку. Крім того, така позовна заява й була подана ОСОБА_5 до суду під час амбулаторного лікування. При цьому суд звертає увагу, що амбулаторне лікування передбачає таку організацію медичної допомоги хворим, яке проводиться на дому чи при відвідуванні особисто хворими лікувального закладу (на відмінну від стаціонарного лікування, яке здійснюється із поміщенням пацієнта до лікарні).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт перебування позивача у відпустці та за кордоном, а також перебування на амбулаторному лікуванні, не свідчить про відсутність можливості у позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, не вирішення питання про можливість застосування строків звернення до суду може свідчити про порушення права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Європейський суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Таким чином, ОСОБА_5 пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин, оскільки не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити в судовому порядку дії та рішення відповідачів.

Пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи надані позивачем пояснення та встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що позивач адміністративний позов подав з пропущенням місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 99 КАС України.

Отже, зважаючи, що провадження у цій справі було відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, а на підставі позовної заяви, доданих до неї матеріалів, та наданих у судовому засіданні пояснень, досліджених доказів не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом поважними, позивачем не наведено переконливих доводів щодо наявності об'єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне оскарження ним дій та рішень Національної поліції України та Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, тому в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом слід відмовити, клопотання представника відповідача Національної поліції України задовольнити, позовну заяву залишити без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом відмовити.

Клопотання представника відповідача Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_5 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 21 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Суддя Мартиць О.І.

Суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.