Постанова № 62132119, 19.10.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Полтава Справа № 816/1506/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - Гриценко С.В.,

представника відповідача - Кінаш Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 року №0002941402.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1004590,30 грн та недопущення ним порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Посилався на наявність рішення суду про стягнення з ARCOR GmbH суми боргу за зовнішньоекономічним контрактом №20150326-UP, укладеним 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH, яке викладене з урахуванням вимог законодавства Німеччини, згідно якого укладено контракт та яким сторони зобов'язалися керуватися при виникненні спірних питань. При цьому, позивач зауважував на наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними, а саме, припинення діяльності компанії ARCOR GmbH.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію виявленням під час перевірки відповідно до повідомлення уповноваженого банку ПАТ "Мегабанк" від 04.12.2015 №09-7454 БТ про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, укладеним з нерезидентом АRCOR GmbH, Німеччина, порушення вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні вказаного контракту (порушення строків надходження імпортного товару на суму 85200,00 євро / 2498980,84 грн на 134 дні станом на 01.07.2016).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 21.07.2016 по 03.08.2016 заступником начальника відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області, радником податкової та митної справи 1 рангу Яремченком В.О., на підставі наказу від 19.07.2016 №859, направлення на перевірку від 20.07.2016 №1413, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ "Укроліяпродукт" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.06.2015 по 01.07.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267 (а.с. 114-126), в якому зафіксовано порушення ТДВ "Укроліяпродукт" вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні зовнішньоекономічного контракту №20150326-UP, укладеного 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH.

Статтею 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР) передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, керуючись вказаною нормою, ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0002941402, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1004590,30 грн (а.с. 112-113).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності 04.06.2015 та діяла до 04.09.2015.

В акті перевірки від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, як на обставину, що слугувала підставою для застосування до ТДВ "Укроліяпродукт" пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1004590,30 грн, перевіряючий вказує на надходження повідомлення уповноваженого банку ПАТ "Мегабанк" від 04.12.2015 №09-7454 БТ щодо порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, укладеними ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH, Німеччина. При виконанні контракту від 05.06.2015 №20150326-UP на час перевірки мало місце ненадходження товару в терміни зазначені в пункті 3.1 контракту - 4,5 місяці з моменту отримання продавцем авансового платежу, тобто до 04.11.2015, а з урахуванням висновків Мінекономрозвитку України від 11.08.2015 №730 та від 17.11.2015 №1027 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом - до 18.02.2016. В ході проведення позапланової перевірки товариством не надані позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі та рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента АRCOR GmbH, Німеччина, яка виникала при виконанні операцій по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 05.06.2015 №20150326-UP. Під час перевірки сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору не надавався. Станом на 01.07.2016 в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" при виконанні контракту від 05.06.2015 №20150326-UP рахується дебіторська заборгованість в сумі 85200,00 євро (2498980,84грн).

З'ясовуючи обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків судом встановлено, що 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" укладено зовнішньоекономічний контракт №20150326-UP з нерезидентом АRCOR GmbH, Zellerstr. 22, 64720 Michelstadt, Німеччина, яке на той час було зареєстроване в торговому реєстрі В (а.с. 35-58).

Сторонами в ході розгляду справи не заперечувалося, що згідно контакту від 05.06.2015 №20150326-UP та специфікації SP-1 до нього (а.с. 61-65) покупець замовив обладнання для видування ПЕТ - пляшок MultiBLOW 2 та сплатив за нього передоплату в розмірі 30% вартості обладнання, що складає 85200 євро, після чого продавець зобов'язаний був почати виготовлення обладнання, яке потребувало тривалого строку.

Термін поставки обладнання визначено сторонами контракту в пункті 3.1 контракту, а саме - 4,5 місяці з моменту отримання продавцем авансового платежу, тобто до 04.11.2015.

У зв'язку зі складністю технічних процесів виготовлення замовленого ТДВ "Укроліяпродукт" обладнання, тривалим терміном узгодження всіх технічних даних по форматах та зразках матеріалів (пункти 3.1.2, 3.3. контракту), а також несвоєчасністю надання рахунку на оплату другої частини вартості обладнання згідно з пунктом 5.1.2 контракту, враховуючи складність замовленого обладнання, сторони дійшли згоди щодо перенесення строків оплати другого платежу та строків поставки обладнання, про що уклали додаткову угоду №2 до контракту (а.с. 132).

Так, додатковою угодою №2 пункт 3.1 контракту викладений в наступній редакції: "Продавець підготовляє до відправки обладнання, перераховане в SP-1 до даного контракту, повідомляє покупця про готовність до відправки та поставляє на умовах СІР (Інкотермс 2010) протягом 8 місяців після переоплати". Водночас, пункт 5.1.2 контракту в додатковій угоді №2 має наступну редакцію: "Оплата 30 % від загальної суми даного контракту, що становить 85200,00 євро, здійснюється покупцем шляхом банківського переводу на рахунок продавця протягом 7 місяців після передоплати згідно пункту 5.1.1 контракту на підставі рахунку продавця".

За приписами статті 6 Закону №185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Як свідчать матеріали справи, ТДВ "Укроліяпродукт" отримано висновки на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, а саме, висновок від 11.08.2015 №730 щодо продовження строків розрахунків до 03.11.2015 та висновок від 17.11.2015 №1027 щодо продовження строків розрахунків до 18.02.2016 (а.с. 133-134).

Таким чином, фактично кінцевим строком розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом є 18.02.2016.

Згідно з пунктом 16.3 контракту правом, регулюючим даний контракт, є право Федеративної Республіки Німеччина. Тобто, при настанні неплатоспроможності постачальника ТДВ "Укроліяпродукт" керувалось законодавством Німеччини, а саме Кодексом Німеччини про неплатоспроможність та Положенням про порядок проведення конкурсного провадження.

Відповідно до Ухвали Місцевого суду м. Дармштадт від 05.08.2015, згідно з ст.21, 22 та Положенням про порядок проведення конкурсного провадження Німеччини призначено конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) Ульріха Берта, якому доручено перевірити підстави відкриття конкурсного провадження, в тому числі і сформувати баланс з визнаними вимогами.

В зв'язку з тим, що відповідно до рішення 01.10.2015 Місцевого суду м. Дармштадт відкрито провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH, законодавчим актом, що регулює дане питання за законодавством Німеччини є Кодекс про неплатоспроможність.

Відповідно до рішення Місцевого суду м. Дармштадт 01.10.2015 призначений керуючий, у якого реєструються претензії кредиторів. При цьому, вказано що кредитори, чиї вимоги визнані (затверджені), не повинні бути поінформовані. Керуючий підтвердив зарахування вимог ТДВ "Укроліяпродукт", що відповідає вимогам параграфа 179 Кодексу про неплатоспроможність. Тобто, суд зарахував вимоги ТДВ "Укроліяпродукт" за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP в сумі 85200,00 євро шляхом затвердження звіту призначеного конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) рішенням 01.10.2015 Місцевого суду м. Дармштадт.

На момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH у ТДВ "Укроліяпродукт" не було підстав щодо звернення до суду про стягнення оплаченої передплати, так як не настав строк поставки (строк виконання зобов'язань АRCOR GmbH за укладеним контрактом). Крім того, сума передплати 85200,00 євро визнана як безспірна вимога та затверджена в загальній ліквідаційній масі, відображена в ліквідаційному балансі АRCOR GmbH відповідно до рішення 01.10.2015.

Суд зауважує, що про вказані обставини зазначає й перевіряючий у акті перевірки від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267.

Згідно з наданими Місцевим судом м. Дармштадт даними щодо записів в торговому реєстрі, компанія АRCOR GmbH припинила свою діяльність, дата відповідного запису в реєстрі 05.10.2015 (а.с. 72).

Частинами шостою та сьомою статті 6 Закону №185/94-ВР передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Суд зазначає, що за умовами пункту 15.3 зовнішньоекономічного контракту від 05.06.2015 №20150326-UP, погодженого сторонами контракту, доказом дії і тривалості одного з перерахованих у пункті 15.1 обставин є довідка Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини. Продавець та (або) покупець може надати й інші докази існування таких обставин.

Відтак, виходячи з того, що форс-мажорні обставини фактично виникли на території нерезидента АRCOR GmbH, а саме, в Німеччині, а також зважаючи на погодження сторонами контракту можливості надавати в підтвердження виникнення форс-мажорних обставин не лише довідку Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини, а й інші докази існування форс-мажорних обставин, судом критично оцінюються посилання перевіряючого у акті від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267 на непредставлення на перевірку зазначеної вище довідки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у ТДВ "Укроліяпродукт" на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH підстав щодо звернення до суду про стягнення сплаченої передплати в сумі 85200,00 євро у зв'язку з ненастанням строку виконання АRCOR GmbH своїх зобов'язань за укладеним контрактом (поставка обладнання); припинення діяльності компанії АRCOR GmbH, що свідчить про наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними; а також безспірне визнання, зарахування та відображення керуючим вимог ТДВ "Укроліяпродукт" в ліквідаційному балансі АRCOR GmbH відповідно до рішення 01.10.2015, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо допущення ТДВ "Укроліяпродукт" порушення вимог статті 2 Закону №185/94-ВР.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а тому позовні вимоги ТДВ "Укроліяпродукт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 року №0002941402 є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 року №0002941402.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 25 серпня 2016 року №0002941402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" (ідентифікаційний код 00687267) судові витрати у розмірі 15068,86 грн (п'ятнадцять тисяч шістдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко