Постанова № 62130889, 20.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10511/16-п

3/308/4617/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про ідентифікаційний податковий номер платника податку в матеріалів справи відсутні, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст.185-10 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року близько 14 год. 05 хв. у міжнародному пункті пропуску «Чоп «Тиса» гр. ОСОБА_1, який слідував на «Вїзд в Україну» на легковому автомобілі марки «Reno», реєстраційний номер TV519CS, вчинив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі працівника ДПС України, під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, що виражалось у невиконанні неодноразово повторюваних вимог предявити паспортний документ, після чого останній висловлювався нецензурною лайкою в адресу прикордонного наряду «Перевірка документів», чим порушив вимоги ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повність та надав пояснення з приводу складеного відносно нього протоколу.

Представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні просить враховуючи, що ОСОБА_1 свою вину визнає повністю, розкаюється, а також те, що від його протиправних дій не настало ніяких наслідків, на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності у звязку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його представника, дослідивши адміністративні матеріали, приходжу до наступного:

Частина 1 статті 185-10 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

З досліджених судом матеріалів слідує, що 10 жовтня 2016 року близько 14 год. 05 хв. у міжнародному пункті пропуску «Чоп «Тиса» гр. ОСОБА_1, слідуючи на легковому автомобілі марки «Reno», реєстраційний номер TV519CS, в напрямку на «Вїзд в Україну», самовільно, без дозволу посадової особи ДПСУ залишив свій транспортний засіб, відмовився виконати вимогу прикордонного нарду «Перевірка документів» предявити свій паспортний документ та почав висловлюватись в їх адрес нецензурною лайкою.

Вказані обставини в своїй сукупності вказують про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.185-10 КУпАП, тобто - злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону. Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-10 КУпАП кваліфіковані правильно.

Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №196362 від 11.10.2016 р., його особистими поясненнями, рапортом старшого інспектора прикордонної служби по РІАП ВПС «Тиса» ОСОБА_4, наявними в справі письмовими поясненнями ІПС ВПС «Тиса» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відеозаписом з диску.

При призначенні адміністративного стягнення суддя виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, а отже приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбаченого ч.1ст.185-10 КУпАП у вигляді штрафу. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності згідно ст.22 КУпАП судом не знайдено.

Окрім цього слід зазначити, що відповідно доЗакону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, пункт5, судовий збір становить -0,2 розміру мінімальної заробітної плати. На даний час сума збору становить:275.60грн.

На підставі викладеного, керуючисьч.1 ст.185-10, ст.294 КУпАП, ч.5 ст.4 Закон України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 275,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Ужгородське УДКСУ Закарпатської області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ38015610 (суду, де розглядається справа).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7