Вирок № 62130182, 17.10.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 1-кс/225/663/2016

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

іменем України

17 жовтня 2016 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В., за участю секретаря Бондарчук Т.І., прокурора Калашнікової Т.В., слідчого Погосян Л.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області у м. Торецьку клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050220001406 від «12» серпня 2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сусаніне Первомайського району Республіки Крим, українця, громадянина України, неодруженого, із середньо спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого,

1)21.09.2015 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

2)17.08.2015 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України відповідно до ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області просить обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за наступних обставин: наприкінці липня 2016 року близько 03 год. 00 хв. (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, на автомобілі марки ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до автопарку, розташованого на території колишньої військової частини по вул. Центральній м.Торецька Донецької області, що охороняється, де діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна та протизаконного збагачення, з корисливих мотивів, з метою проникнення на територію автопарку, вступили у попередню злочинну змову зі сторожем зазначеного автопарку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7. Після чого, достовірно знаючи, що власник автопарку та сторонні особи відсутні, маючи намір викрасти майно з території автопарку, ОСОБА_3 відчинив металеві ворота, що огороджують територію автопарку, тим самим забезпечивши можливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таємно проникнути на автомобілі на територію автопарку. Перебуваючи на території автопарку, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таємно викрали чотири металеві автобусні колісні диски вартістю 300 грн. кожний на загальну суму 1200 грн. Після чого на вказаному автомобілі, з викраденим з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим майном на свій розсуд, тим самим заподіяли потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, тим самим завдавши матеріальну шкоду на суму 1200 грн.

Підставою застосування такого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 в клопотанні зазначається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а метою застосування є наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідка, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він причетний до вчинення вказаного кримінального правопорушення, при цьому просить обрати йому менш тяжкий запобіжний захід.

Прокурор просила задовольнити клопотання, так як матеріали провадження містять достатність доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, він зареєстрований в Херсонській області, в м. Торецьку фактично проживає без реєстрації, тому не має постійного місця проживання, також не має тісних соціальних зв'язків, ніде не працює, тому в будь-який час може залишити місце проживання і виїхати за межі міста, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення, проживає разом із свідком, тому може незаконно впливати на свідка, у зв'язку з чим жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя зазначає, що згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, адже матеріали кримінального провадження містять протоколи допиту підозрюваного, свідків, протоколи проведення слідчих дій, зокрема, огляд місця події.

При вирішенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).

Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні навмисного, тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, зареєстрований в Херсонській області, не має постійного місця мешкання в м. Торецьку Донецької області, ніде не працює, інших доходів немає, в місті Торецьку не має тісних соціальних зв'язків, які б стримували його від порушення покладених на нього процесуальних обов'язків, при цьому проживає разом із свідком у кримінальному провадженні, за місцем фактичного проживання характеризується з негативної сторони, раніше судимий.

Сукупність встановлених слідчим суддею обставин дає підстави вважати, що на даний момент існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказують на можливість ОСОБА_1 сховатися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідка та/або вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу, а тому клопотання слід задовольнити і обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Таким чином, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення за вчинення якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

· прибувати до слідчого зі встановленою періодичністю;

· не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою, в якому перебуватиме ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Погосян Л.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 15.12.2016 року до 24 год. та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Бахмута.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 29000 грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок 37311047011792, найменування установи банку ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту оголошення.

Суддя: