Ухвала суду № 62129861, 09.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-кс/760/750/1306/16

760/2221/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Макуха А.А., при секретарі Річенко М.В., за участю детектива Скубак Е.О., розглянувши в судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження - детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скубак Е.О., погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Симків Р.Я. про арешт майна в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015051110000059 від 31.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене клопотання, підтримуючи яке детектив зазначив, що детективом Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №42015051110000059 від 31.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 31.08.2015 до Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення. Автоматизованою системою документообігу суду вказаній справі присвоєно номер 638/14516/15-ц та розподілено для розгляду судді ОСОБА_6.

Ухвалою від 10.09.2015 суддею ОСОБА_6. відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3

28.10.2015 після проведення чергового судового засідання у згаданій справі, ОСОБА_6 запросив до себе в кабінет сина позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7, який був присутнім на судовому засіданні та повідомив останньому, що він планує винести рішення щодо розгляду позову на користь його батька, тобто задоволити позов. Продовжуючи розмову в коридорі Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у сумі 1 000 доларів США для ухвалення заочного рішення у зазначеній цивільній справі на користь ОСОБА_3, погрожуючи тим, що не ухвалить зазначене рішення на його користь без одержання неправомірної вигоди та створить інші штучні перешкоди під час фактичної видачі копії судового рішення.

ОСОБА_7 усвідомлюючи, що в разі ненадання неправомірної вигоди у сумі 1000 США ОСОБА_6, останній не ухвалить зазначене рішення на користь ОСОБА_3 та створить інші штучні перешкоди під час фактичної видачі копії судового рішення, був вимушений погодитися на вимоги ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_7 обумовив відстрочку в терміні надання неправомірної вигоди, мотивуючи відсутністю необхідної суми коштів, на що ОСОБА_6 погодився.

28.10.2015 ОСОБА_6 ухвалено заочне рішення у цивільній справі №638/14516/15-ц, згідно з яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення задоволено, проте вказане заочне рішення законної сили не набрало.

На наступний день, тобто 29.10.2015 ОСОБА_6 при зустрічі із ОСОБА_7 продовжував вимагати неправомірну вигоду, при цьому розширивши негативні умови, які наступлять в разі не надання неправомірної вигоди, а саме, що ОСОБА_6 не підпише рішення суду відповідно виконавчий лист не буде видано і змінить вже винесене рішення.

02.11.2015 в денний час доби, знаходячись у коридорі поруч із службовим кабінетом № 205 Дзержинського районного суду міста Харкова, за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-в, ОСОБА_6, повідомивши ОСОБА_7 про виконання своїх зобов'язань як судді щодо винесення відповідного заочного рішення суду, нагадав про необхідність виконання своїх зобов'язань ОСОБА_7, після чого одержав від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.11.2015 становило 11 496,86 гривень, погодившись отримати решту неправомірної вигоди після набрання судовим рішенням законної сили та видачі копії відповідного судового рішення.

16.12.2015 до Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла заява відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 638/14516/15-ц про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення, яке мало набрати законної сили 17.12.2015, у зв'язку з чим ОСОБА_6 продовжено розгляд цивільної справи, а наступні судові засідання перенесено на січень 2016 року.

20.01.2016 ОСОБА_6, знаходячись у приміщенні свого службового кабінету № 205 Дзержинського районного суду міста Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-в, повідомив ОСОБА_7 про необхідність передати решту неправомірної вигоди в сумі 500,00 доларів США за залишення раніше винесеної ухвали від 28.10.2015 в силі, даючи зрозуміти, що має всі повноваження скасувати раніше прийняте заочне рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 На прохання ОСОБА_7 зменшити другу частину неправомірної вигоди із 500 доларів США до 300 доларів США ОСОБА_6 погодився.

21.01.2016 приблизно о 13 годин 10 хвилин, ОСОБА_6, знаходячись у приміщенні свого службового кабінету № 205 Дзержинського районного суду міста Харкова, за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-в, завершуючи злочинний умисел, спрямований на отримання решти неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 300,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 21.01.2016 становило 7 398,31 гривень, в цілому одержавши від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 800 доларів США або 18 895,17 гривень за курсом НБУ.

Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

04.02.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 від 30.10.2015;протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 31.10.2015, 15.12.2015 та 26.01.2016;протоколом огляду предметів від 21.01.2016;протоколом обшуку 21.01.2016;протоколом огляду предметів від 23.01.2016;протоколи проведених НСРД;іншими зібраними у ході досудового розслідування доказами.

В ході обшуків за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, б. 52-в, каб. № 205, АДРЕСА_1 та автомобілі НОМЕР_1, чорного кольору, що знаходився за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55-е, були виявлені та вилучені банківські платіжні картки «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_2 у трьох примірниках, банківську платіжну картку «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_3 та банківську платіжну картку «Приватбанк» № НОМЕР_4.

Крім того, грошові кошти, що можуть знаходитися на банківських рахунках, для обслуговування яких емітовано платіжні банківські картки ПАТ «Приватбанк»: НОМЕР_2 термін дії 04/16 на ім'я ОСОБА_6, НОМЕР_3 термін дії 07/18, № НОМЕР_4 термін дії 02/14, можуть стати предметом конфіскації та звернуті в дохід держави, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом, окрім покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років передбачена конфіскація майна.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В судовому засіданні детектив підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому. Крім того зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом, окрім покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років передбачена конфіскація майна, об'єкти нерухомого та рухомого майна або інші матеріальні цінності, що належать ОСОБА_6 можуть стати предметом конфіскації та звернуті в дохід держави.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши детектива, вважаю, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді, або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Таким чином, детектив просить накласти арешт на банківські рахунки, для обслуговування яких емітовано платіжні банківські картки ПАТ «Приватбанк»: НОМЕР_2 термін дії 04/16 на ім'я ОСОБА_6, НОМЕР_3 термін дії 07/18, № НОМЕР_4 термін дії 02/14, однак достовірно не встановлено, що це майно надходило та знаходиться на вказаних банківських рахунках. Крім того, детективом не було доведено та надано доказів, що вказані грошові кошти набуті злочинним шляхом.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна №3 від 31.03.89 р. ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду №13 (v0013700-92) від 25.12.92, №12 (v0012700-97) від 03.12.97) , що у справах про хабарництво, спекуляцію, заняття забороненими видами

підприємницької діяльності, порушення правил про валютні операції та про інші корисливі злочини згідно з законом (статті 49, 470 ЦК України (1540-06) з винних стягується безпідставно набуте

майно. При цьому гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом і визнані речовими доказами, відповідно до п.4 ст.81 КПК (1001-05) передаються у доход держави.

Якщо безпідставно набутого майна не виявлено, у доход держави стягується його вартість.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку не дотримано вимог ст.170 КПК України.

Керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скубак Е.О., погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Симків Р.Я. про арешт майна в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015051110000059 від 31.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.А. Макуха