Ухвала суду № 62129112, 06.10.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11580/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2016 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бучко Т.М.,

розглянувши в місті Рівне позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-життя», Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просять стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_3 30122,66 грн. страхового відшкодування як вигодонабувачу та 30000 грн моральної шкоди, спричиненої внаслідок незаконних винних дій та бездіяльності відповідачів, та на користь ОСОБА_1 40000 грн. моральної шкоди спричиненої внаслідок незаконних винних дій та бездіяльності відповідачів.

Одночасно просять звільнити їх від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Як убачається зі змісту ч.1 ст.118 ЦПК України, позов предявляється шляхом подання до суду позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст.119 та ст.120 ЦПК України.

У відповідності до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Із позовної заяви судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 заявлено дві вимоги майнового характеру (про стягнення 30122,66 грн. страхового відшкодування) та немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди), а ОСОБА_1 лише одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пп.1,2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви

- майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати;

- немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня 2016 року становить 551,20 грн.

Таким чином, позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки до неї не додано документа, що підтверджує сплату судового збору, а саме ОСОБА_2 за вимогу майнового характеру у сумі 551,2 грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати), а також за вимогу немайнового характеру у сумі 551,2 грн., що разом складає 1102,4 грн. та позивачем ОСОБА_1 551,20 грн. за вимогу немайнового характеру.

Позивачі як на підставу звільнення від сплати судового збору покликаються на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VІІІ від 22 травня 2015 року, що набрав чинності з 1 вересня 2015 року, споживачів виключено зі складу осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відтак, Закон України «Про судовий збір» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері справляння судового збору. Крім того, за загальним правилом у разі конкуренції двох норм права застосуванню підлягає норма, яка була прийнята пізніше.

А тому, підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позовної заяви суд не вбачає.

Згідно із ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачам наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору та долучення до позовної заяви документа, що підтверджує таку сплату (ОСОБА_2 у сумі 1102,4 грн., ОСОБА_1 у сумі 551,2 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-життя», Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачам пятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору у гривнях: отримувач коштів - УДКСУ м. Рівне, код за ЄДРПОУ 38012714, ОСОБА_3 отримувача ГУДКСУ у м. Рівне, код банку отримувача (МФО) 833017, рахунок отримувача 31217206700002, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Розяснити, що у разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :