Постанова № 62128949, 20.10.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2212/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2016 року суддя Здолбунівського районного суду Шуляк А.С. розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Здолбунів адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Здобунівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області, в якій просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення посадового окладу працюючого начальника відділу інфраструктури Рівненської районної державної адміністрації, а саме з 01 січня 2016 року - 4023 грн. 25 коп., а з 01 травня 2016 року - 4480 грн. з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення.

Свій позов мотивує тим, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області та отримує відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсію державного службовця. 30 серпня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії та надав довідки встановленого зразка, в якій відображена заробітна плата за посадою начальника відділу інфраструктури Рівненської районної державної адміністрації станом на 01 грудня 2015 року та 01 травня 2016 року. Листом від 07 вересня 2016 року № Ф-96 відповідачем було відмовлено йому в проведенні перерахунку пенсії. Вважає такі дії відповідача неправомірними.

Ухвалою суду від 19 вересня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

У відповідності до ст.183-2 КАС України відповідач надав суду заперечення проти позову, відповідно до змісту яких заперечує проти позову у повному обсязі та просить призначити справу до розгляду в загальному порядку та відмовити у задоволенні позову з наступник підстав.

Так, ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції до моменту виникнення спірних правовідносин щодо перерахунку пенсії) передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, починаючи із 01 червня 2015 року згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року №213- VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон №213- VІІІ) скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, якими пенсія/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, в тому числі «Про державну службу».

Тобто з 01 червня 2015 року пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Пунктом 4 постанови КМУ від 31 травня 2000 року №865 який визнавав порядок перерахунку пенсій державним службовцям був виключений із прийняття постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року.

Крім того, 01.05.2016р. набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015р. за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а отже, законодавчо не закріплено проводити перерахунок спеціальних пенсій щоразу під час зростання заробітної плати працюючих державних службовців, оскільки Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. ( в т.ч. ст.37-1) втратив чинність з моменту набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015р.

Суд, визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження згідно абзацу 2 ч.1 ст.183-2 КАС України.

Також, у відповідності до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб та проведенні судового засідання за загальними правилами КАС України, а тому відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, надані суду заперечення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII в управлінні Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області. Розмір пенсії позивача складає 80 відсотків заробітної плати державного службовця.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року, збільшено посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, в тому числі державним службовцям районних державних адміністрацій, де працював позивач на момент виходу на пенсію.

30 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку.

Відповідно до довідок про заробітну плату за посадою начальника відділу інфраструктури Рівненської РДА, з якої позивачу призначено пенсію, розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з 01.12.2015 року становить 4023 грн. 25 коп., а з 01 травня 2016 року 4480,00 грн.

Відповідно до письмової відповіді відповідача від 07 вересня 2016 року № Ф-96, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Частина третя статті 22 Конституції України забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

За положеннями ч.1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» ( в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії» встановлено порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця.

Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції до 01.12.2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій проводиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується Правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям дає підстави для перерахунку пенсій особам, що отримують пенсії як державні службовці.

Отже, позивач набув право на перерахунок пенсії згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу» на підставі наданих довідок Рівненської районної державної адміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 року № 1013 виключено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, а пункт 5 викладено у новій редакції.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії постановою Кабінету Міністрів України № 865 не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця. Кабінетом Міністрів України не виконано покладеного на нього обов'язку щодо визначення порядку перерахунку пенсії і на час розгляду справи в суді.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 27 травня 2013 року у справі «Суханов та Ільченко проти України», першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в «інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Більш того, Європейський Суд вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було. Таким чином, у даному випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені ст.1 Першого протоколу, так як заявники мали «законне сподівання» на перерахунок пенсії. Подібна бездіяльність з боку Уряду України була кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 Першого протоколу доКонвенції (параграфи 51-56) та потягнула за собою стягнення на користь заявників справедливої сатисфакції.

Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини також викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.

Суд вважає, що відсутність встановлених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Крім того, не заслуговують на увагу покликання відповідача на те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону про призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, оскільки вказані вище положення стосуються призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Таким чином, оскільки позивач звернулась до відповідача щодо перерахунку вже призначеної їй пенсії, то будь-які законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг прав окремої категорії громадян, не можуть застосовуватися до тих осіб, які до набрання чинності цих змін вже набули в законний спосіб певні, гарантовані державою права та свободи, в тому числі і право на пенсію державного службовця в передбаченому на час призначення пенсії розмірі.

Згідно із правилами ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 30 серпня 2016 року, а, отже, перерахунок пенсії слід проводити з першого числа наступного місяця - 01 вересня 2016 року, а не з 01 січня 2016 року, як зазначено в позовних вмогах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок призначеної їй пенсії державного службовця з 1 вересня 2016 року в зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії державного службовця в зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.158-163,167,183-2, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XII починаючи із 01 вересня 2016 року, виходячи із 80 % від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення посадового окладу працюючого начальника відділу інфраструктури Рівненської районної державної адміністрації, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за ранг, вислугу років.

Стягнути з бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду на протязі 10-ти днів з моменту отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя