Ухвала суду № 62127801, 20.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/808/14 Провадження № 22-ц/795/1934/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Анохіна А.М. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Вінгаль В.М., Шитченко Н.В.,при секретарі:Шевченко М.О.за участю:позивача ОСОБА_5, представника апелянта ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності на спадщину за законом,

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності на спадщину за законом задоволено, визнано за позивачем право власності на спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, яка не брала участі в суді першої інстанції, зазначила, що з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Апелянт зазначає, що судом не було перевірено коло спадкоємців за законом, які мали б бути залучені до участі в справі та вказує, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті її сина ОСОБА_8, має право на обов'язкову частку в спадковому майні.

Крім того, ОСОБА_7 зазначила, що позивачем ОСОБА_5 не було надано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріально дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, відсутні будь-які підтверджуючі документи.

ОСОБА_7 в апеляційній скарзі вказує, що судом взагалі неповно з'ясовано обставини справи, не витребувано навіть погосподарської книги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка, не може оформити спадкові права у встановленому законом порядку у зв'язку з відсутністю документів та від прийняття спадщини не відмовилася.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження в апеляційному суді, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 (а.с.5). За життя вона розпорядилася своїм майном та 17 лютого 2003 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Савинської сільської ради Козелецького району в реєстрі за №6, яким заповіла все своє майно ОСОБА_8 (а.с.7).

Спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняв ОСОБА_8 як спадкоємець за заповітом, який постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою виконкому Савинської сільської ради №235 від 11 липня 2013 року (а.с.11).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Вбачається, що ОСОБА_8 перебував у шлюбі з ОСОБА_5, позивачем по справі (а.с.8). На день смерті вони проживали разом в спірному домоволодінні, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (а.с.10). Крім них в даному будинку більше ніхто не був прописаний.

Також з довідки виконкому Савинської сільської ради Козелецького району від 08 липня 2013 року ОСОБА_5 зареєстрована та проживає одна в АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно довідки №56 від 27 лютого 2014 виданої КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, право власності на садибний житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.15).

Позивач являється спадкоємцем за законом першої черги на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_8, так як постійно проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини та звернулася до Остерської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви (а.с.16).

Зі змісту ч.1 ст.292 ЦПК випливає, що право на оскарження в апеляційному порядку рішення суду мають також і особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Оскаржуючи рішення в даній справі, ОСОБА_7 зокрема посилалася на те, що вона є також спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина та як непрацездатна особа має право на обов'язкову частку у спадщині, проте, до участі в даній справі вона не була притягнута, хоча, на її думку, цим рішенням зачіпаються її права.

Разом з тим, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає, зважаючи на наступне.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Місцевим судом правильно встановлено, що позивач не могла реалізувати своє право на спадщину через нотаріальну контору, так як спадкодавець не встиг отримати правовстановлюючі документи на домоволодіння по АДРЕСА_1, що є перешкодою для отримання відповідних правовстановлюючих документів.

В свою чергу апелянт не надала доказів того, що вона зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина; до суду про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її права скаржником надано не було.

Колегія суддів вважає, що в даній справі не залучення до участі в справі апелянта, як особи, яка не прийняла спадщину, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наявність такого не порушує її прав та не перешкоджає їй звернутись із самостійними вимогами до належного відповідача про захист свого, як вона вважає, порушеного права, у спосіб, передбачений ст.16 ЦК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: