Ухвала суду № 62127770, 17.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/4718/15-к Головуючий у І інстанції Гордієць Л. В. Провадження № 11-кп/795/964/2016 Категорія - ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач Демченко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Сердюка О.Г., Воронцової С.В.,

при секретарі Полєно Ю.В.

за участю:

прокурора Шпак М.В.

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19 серпня 2015 року за № 12015270180001413, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 червня 2016 року,-

щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 червня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним та призначено покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

В строк відбування покарання визначено зарахувати час перебування під вартою, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі та його початок рахувати з дня затримання 25 серпня 2015 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено без зміни тримання під вартою.

Цивільний позов Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах комунально-лікувального профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького» про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 задоволено повністю і стягнуто з ОСОБА_3 6610 (шість тисяч шістсот десять) гривень 72 копійок на користь місцевого бюджету.

Стягнуто з ОСОБА_3 491 грн. 04 коп. на відшкодування процесуальних витрат.

По кримінальному провадженню вирішено питання речових доказів в порядку ст.100 КПК України.

При розгляді кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що 18 серпня 2015 року близько 20-00 год. ОСОБА_3 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де між ними на ґрунті тривалих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, доводячи свої злочинні дії до кінця, умисно наніс останній множинні удари кулаками та ногами в область голови та тулубу, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, множинних синців ділянки обличчя, крововиливів в м»які тканини волосяної частини голови, субарахноїдального крововиливу, забою речовини головного мозку, субдуральної гематоми лівої півкулі головного мозку, що є причинно-наслідковим зв'язком з настанням смерті, та закритої травми грудної клітки: множинних синців грудної клітки з переломом 7, 8 ребер зліва, 8, 9, 10, 11, 12 ребер справа, що не є причинно-наслідковим зв'язком з настанням смерті.

23 серпня 2015 року ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла в реанімаційному відділенні комунально-лікувального профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького». Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 став набряк - набухання тканин головного мозку, який виник в результаті закритої внутрішньочерепної травми.

На даний вирок подано апеляційну скаргу обвинуваченим ОСОБА_3 Її автор просить скасувати оскаржуваний вирок суду, а кримінальне провадження відносно нього закрити. Насамперед, стверджує про порушення права на захист, що полягає в отриманні вироку через значний проміжок часу, а саме 09 серпня 2016 року. Сам вирок суду вважає незаконним і таким що підлягає скасуванню, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази вини і стороною обвинувачення не доведено вину ОСОБА_3 Звертає увагу суду, що обвинувачення ґрунтується на показаннях з чужих слів, що суперечить ст. 97 КПК України і є недопустимими доказами. Саме судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, а висновки суду не підтверджуються дослідженими доказами. За вказаних обставин, з точки зору обвинуваченого, наявні всі підстави для скасування судового рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його адвоката, які просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, потерпілу, яка теж просила задовольнити скаргу, думку прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом з тим ч.3 ст.404 КПК України передбачає, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобовязаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Обвинувачений ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі наполягав на тому, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Однак ні в своїй апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду кримінального провадження обвинувачений та його захисник не зверталися до апеляційного суду з будь-якими клопотаннями про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, що відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України, унеможливлює таке дослідження судом апеляційної інстанції.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у повному обсязі знайшов своє підтвердження в засіданні суду першої інстанції і підтверджений низкою доказів, яким суд дав правильної правової оцінки, а саме:

- обвинувачений ОСОБА_3 пояснив та додатково підтвердив в засіданні апеляційного суду, що 18 серпня 2015 року ОСОБА_5 близько 18-19 год. прийшла до нього додому і між ними виник конфлікт із-за того, що вона брудними руками стала торкатися до його сина, через що він її штовхнув і вона впала на підлогу. Він почав бити її долонями по щокам, намагаючись привести її до тями. Потім позвав сусідку ОСОБА_6, щоб допомогла покласти матір на ліжко. Остання сказала, що швидка допомога її не забере, оскільки мати була в нетверезому стані, брудна, видно було, що надірване вухо.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції шляхом допиту потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, допиту експерта ОСОБА_11, вивченням письмових доказів, у тому числі протоколів огляду місця події (а.с.43,44), висновку судово-медичної експертизи №207 від 23.08.2015 року, повно і всебічно встановив фактичні обставини справи та проаналізувавши докази дійшов висновку, що саме діями ОСОБА_3 були нанесені множинні удари кулаками та ногами в область голови і тулуба ОСОБА_5, які були небезпечними для життя в момент заподіяння та спричинили смерть потерпілої ОСОБА_5

В мотивувальній частині вироку суд достатньо детально обґрунтував та дав оцінку здобутим доказам, навів переконливі доводи на спростування показань обвинуваченого та шляхом аналізу прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія апеляційного суду, що вина ОСОБА_3 у вчиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, які вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, доведена повністю.

Зокрема, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 207 від 23.08.2015 року у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, множинних синців ділянки обличчя, крововиливів в м'які тканини волосяної частини голови, субарахноїдального крововиливу, забою речовини головного мозку, субдуральної гематоми лівої півкулі головного мозку, що є причинно-наслідковим зв'язком з настанням смерті, та закритої травми грудної клітки: множинних синців грудної клітки з переломом 7, 8 ребер зліва, 8, 9, 10, 11, 12 ребер справа, що не є причинно-наслідковим зв'язком з настанням смерті. Ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: множинні синці грудної клітки з переломом 7, 8 ребер зліва, 8, 9, 10, 11, 12 ребер справа мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я. Ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми: множинні синці ділянки обличчя, крововилив в м'які тканини волосяної частини голови, забій речовини головного мозку, субдуральної гематоми лівої півкулі головного мозку мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Судово-медичних даних про можливе алкогольне сп'яніння на момент заподіяння тілесних ушкоджень при експертизі не виявлено.(а.с. 91-97 ОСОБА_8 №1).

Ретельно допитаний в судовому засіданні місцевого суду судово-медичний експерт пояснив, що черепно-мозкова травма спричинена ОСОБА_5 мала місце в результаті травматичних дій спричинених потерпілій до моменту смерті. Встановити послідовність їх нанесення не представилось можливим, проте причиною настання смерті потерпілої була саме травма, а не хірургічне втручання. І саме всі тілесні ушкодження, які були нанесені потерпілій перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Крім того, як вказав експерт за результатами проведеної ним експертизи, хоча потерпіла і мала змогу пересуватися на незначну відстань за збереження свідомості, проте самостійно піднятися на пятий поверх за тих ушкоджень не могла.

Враховуючі ці показання експерта та показання всіх свідків, колегія суддів переконана, що позиція обвинуваченого є захисною та спробою уникнути відповідальності.

Такого ж висновку дійшов і місцевий суд, посилаючись на конкретні обставини справи, пояснення експерта та свідків і критично оцінив пояснення обвинуваченого з приводу можливості заздалегідь отримання потерпілою травм та тих дії, які обвинувачений називає "приведення потерпілої до тями".

Висновки судово-медичних досліджень прямо вказують на те, що ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження саме у квартирі, де постійно проживала зі своїм сином ОСОБА_5 і звідки вона ж була госпіталізована. Єдиною особою, яка могла заподіяти їй ці тілесні ушкодження був обвинувачений.

Суд вірно становив мотиви скоєння злочину особисті неприязні відносини обвинуваченого до своєї матері, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які

Цілком вірним є спростування у вироку суду показань обвинуваченого з приводу того, що до нього в квартиру ввечері 18 серпня 2015 року приходила ОСОБА_6, яка допомагала підняти потерпілу ОСОБА_5 та покласти її на ліжко. Сама свідок ОСОБА_6 цих показань обвинуваченого в судовому засіданні не підтвердила, а показала, що в квартиру ОСОБА_5 заходила на 18 а 19 серпня 2015 р. і бачила ОСОБА_5 в коридорі кварири. Зі слів загиблої їй було відомо, що її бє син ОСОБА_3 із-за чого вона була інколи змушена ночувати на дачі.

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що знала про факти побиття ОСОБА_5 її сином ОСОБА_3

За таких обставин, колегія суддів не знаходить достатньо аргументованих підстав для задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого з мотивів його непричетності до вказаного злочину, чи не дослідження доказів, висновки суду першої інстанції є об'єктивними, відповідають фактичним обставинам вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину, ґрунтуються на доказах, яким судом дана вірна юридична оцінка та в повній мірі стверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Підстав для скасування вироку у звязку з істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства, неповнотою розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, що призвели до неправильного застосування кримінального закону, колегія суддів не вбачає. Не відповідає дійсності твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що при розгляді справи були порушені його права на захист. Увесь час він був забезпечений захисником, а копія вироку суду була йому вручена в день проголошення 3 червня 2016 року, що підтверджено його розпискою (т.2 а.с. 42), повторно копія вироку була йому направлена в серпні 2016 р.

Злочин, інкримінований ОСОБА_3, був скоєний в умовах неочевидності за відсутності прямих свідків його. Проте, увесь комплекс досліджених місцевим судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про скоєння цього злочину саме ОСОБА_3

Колегія суддів апеляційного суду критично відноситься до показань і позиції потерпілої ОСОБА_7 сестри загиблої ОСОБА_5 щодо непричетності обвинуваченого до злочину. Колегія суддів наголошує, що позиція потерпілої постійно змінювалась в бік полегшення становища обвинуваченого. Так, при розгляді даної справи іншим складом суду ОСОБА_7 прямо стверджувала, що від сестри ОСОБА_5 їй було відомо, що її систематично бє її син ОСОБА_3, що і було відображено у вироку суду від 14 грудня 2015 року (т.1 а.с. 200). Зміна позиції потерпілої, на думку колегії суддів, обумовлена родинними відносинами обвинуваченого, потерпілої та загиблої ОСОБА_5

Міра покарання судом першої інстанції призначена ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особи винного, наявності обставини, що пом'якшує покарання знаходження на утриманні малолітньої дитини та відсутності обставин, які обтяжують.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 червня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього увязнення у строк відбування покарання, починаючи з 25 серпня 2015 року по 17 жовтня 2016 року, з розрахунку 1 день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу негайно після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим під вартою в той же строк з моменту отримання її копії.

СУДДІ:

О.Г.ОСОБА_12ОСОБА_13Воронцова