Рішення № 6212724, 14.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/17614.05.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «ОТІС»

до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровського району м.Києва

про стягнення 525968,18 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Мацюк В.В. довіреність №2 вію 05.01.2009р.;

від відповідача: Вітоль Н.Л. довіреність №76-2441 від 04.12.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «ОТІС»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровського району м.Києва про стягнення 525968,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, отримавши виконані роботи по ремонту ліфтів за формою повного технічного обслуговування на обєктах відповідача та додаткові ремонтні роботи, не виконав покладені на нього Договором зобовязання оплатити роботи, заборгувавши цим позивачу 525968,18 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 525968,18 - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати 5259,68 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 03.03.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.04.2009р.

02.04.2009 року представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

02.04.2009р. ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 14.05.2009р. у звязку з неявкою представника позивача в судове засідання, що на думку суду перешкоджало вирішенню спору по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вимоги позивача визнав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2009р. за згодою представника позивача та відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2007 року між ЗАТ «ОТІС»та Державним комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва було укладено Договір D21 OM №313 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів (далі договір), згідно з яким позивач прийняв на себе зобовязання щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за формою повного технічного обслуговування (п.1.1. договору). Згідно з п.1.3. договору за письмовим проханням відповідача позивач зобовязаний був виконати додаткові ремонті роботи.

Згідно з Додатковою угодою від 01.04.2007 року №1 до договору правонаступником прав та обовязків Державного комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва стало Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної в місті Києві ради. Ця угода набула сили з 01.09.2007 року та припиняє свою дію після остаточного припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем.

Згідно з п.2.1. договору Сторони домовились, що ціна слуг з технічного обслуговування ліфтів визначається відповідно до «Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 року №369 на основі базової ціни на технічне обслуговування ліфтів, задекларованої Головному управлінню цінової політики Київської міської державної адміністрації.

Розрахунки за надані послуги здійснюються відповідачем щомісяця після 10-го числа наступного місяця згідно підписаних актів виконаних робіт, що надаються позивачем із зазначенням вартості виконаних робіт (п.2.5. договору).

Пунктом 2.6. договору сторонами визначено, що оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, що надходить від населення за послуги на утримання будинків і прибудинкових територій і направляється на рахунок позивача за послуги з технічного обслуговування ліфтів у розмірах, встановлених Головним управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації або розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до ч.2 п.2.6. договору у випадку, якщо коштів, що надійшли позивачу шляхом розщеплення квартирної плати недостатньо для оплати виконаних робіт, то різниця, що утворилася, покривається за рахунок коштів відповідача.

Згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів за період з липня по грудень 2008 року позивачем було надано послуг на суму 2642137,70 грн.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (додаткових ремонтних робіт) позивачем було виконано додаткових ремонтних робіт з лютого по червень та з серпня по жовтень 2008 року на суму 286487,56 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобовязання по Договору виконав частково. Згідно п.2.6. договору на рахунок позивача надійшла сума від розщеплення квартирної плати в розмірі 2187927,24 грн. Відповідач також за власний рахунок погасив заборгованість в сумі 115406,68грн.

За додаткові ремонті роботи відповідач розрахувався в сумі 99323,16 грн.

Внаслідок вищенаведеного у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 338803,78 грн. за технічне обслуговування ліфтів, та 187164,40 грн. за виконані додаткові ремонті роботи, яка здійснюється за рахунок власних коштів відповідача.

Загальна сума заборгованості становить 525968, 18 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог визнав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у місті Києві ради (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г, код ЄДРПОУ: 35207972) на користь Закритого акціонерного товариства «ОТІС»(03062, м. Київ, вул..Екскаваторна,37, код ЄДРПОУ: 14357579) 525968 (пятсот двадцять пять тисяч девятсот шістдесят вісім) грн. 18 коп. основного боргу, 5259 (пять тисяч двісті пятдесят девять) грн. 68 коп. - державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: