Ухвала суду № 62126256, 20.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л А

20 жовтня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Лященко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування грошовими коштами та інфляційних нарахувань,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою про перегляд судового рішення, яка не відповідала вимогам ст. ст. 357, 358 ЦПК України.

1 вересня 2016 року судді-доповідачу ОСОБА_3 передано заяву ОСОБА_1 про перегляд зазначеного судового рішення та додані до неї документи.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 5 вересня 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк до 26 вересня 2016 року для усунення недоліків заяви, а саме для уточнення підстави подання заяви, а також обґрунтування її належним чином.

Так, ОСОБА_1 у заяві посилався на постанови Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, 20 січня та 27 січня 2016 року, однак зазначав про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України).

З огляду на неможливість продовження розгляду справи суддею ОСОБА_3 на підставі прийняття Верховною Радою України постанови про його звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку, 6 жовтня 2016 року замінено зазначеного суддю автоматизованою системою на суддю Лященко Н.П.

У встановлений ухвалою судді Верховного Суду України від 5 вересня 2016 року строк та на виконання цієї ухвали ОСОБА_1 надіслав супровідний лист, в якому зазначив, що підставою подання заяви про перегляд судового рішення є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України).

Однак, при цьому ОСОБА_1 не надав копій різних за змістом судових рішень суду касаційної інстанції як прикладів подання заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Таким чином, недоліки, які зазначені в ухвалі судді Верховного Суду України від 5 вересня 2016 року, ОСОБА_1 не усунув.

Згідно із ч. 4 ст. 359 ЦПК України у разі невиконання особою, яка подала заяву про перегляд судових рішень, вимог ухвали в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ураховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення підлягає поверненню.

Керуючись статтею 359 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судового рішення вважати неподаною і повернути заявникові.

Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятої статті 359 ЦПК України повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою цієї статі, не перешкоджає повторному зверненню в разі належного оформлення заяви, а також дотримання вимог статті 356 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Н.П. Лященко