Ухвала суду № 62126219, 11.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» до ДПІ про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 квітня 2016 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року про задоволення позову.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції пунктів 119.2 статті 119, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, що, на думку заявника, підтверджується рішенням касаційного суду від 25 лютого 2016 року (К/800/38781/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

В оскарженому рішенні суд касаційної інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень не довів і не подав жодних належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів дотримання позивачем податкової дисципліни, або інших обставин, що підтверджують недобросовісність Підприємства як платника податків та заниження податкових зобов'язань за спірними господарськими операціями.

У рішенні, наданому для порівняння, той самий суд, коли ухвалював протилежне за змістом судове рішення, посилався на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків господарсько-фінансової діяльності.

Зі сказаного випливає, що надане для порівняння судове рішення постановлене за інших фактичних обставин справи, що виключає наявність підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців Судді: О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко