Ухвала суду № 62125683, 19.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/664/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1918/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Мула О.Д.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ВДВС Галицького РУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою ТзОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Галицького районного суду від 11 липня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

28.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ВДВС Галицького РУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання державного виконавця ДВС Галицького РУЮ винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

В заяві зазначив, що 14.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис №18153 про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1 для задоволення вимог ТзОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення 473379,41 грн. заборгованості за договором кредиту та 3150 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, на підставі якого 20.01.2016 року старший державний виконавець Галицького МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилаючись на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню з позивача та у безспірності характеру правовідносин сторін, дії нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є незаконними, оскільки в порушення вимог п.283 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України боржника не було попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про погашення заборгованості, та посилаючись на відсутність належних доказів про заміну кредитора у зобов'язанні і неповідомлення його як боржника про таку заміну, просив задовольнити позов.

Рішенням Галицького районного суду від 11 липня 2016 року позов задоволено.

Постановлено визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за №18153 від 14 грудня 2015 року про звернення стягнення на домоволодіння позивача АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов кредитного договору у розмірі 473 379,41 грн. - сума боргу за договором іпотечного кредиту №316 від 18 березня 2008 року та 3150 грн. витрат за вчинення виконавчого напису на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» таким, що не підлягає виконанню.

Зобов'язано старшого державного виконавця Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Зельманович Н.П. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 49915287 від 20.01.2016 року у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

У апеляційній скарзі ТзОВ «Кредитні ініціативи» посилається на незаконність рішення суду.

Апелянт не погоджується з висновком суду про наявність спору щодо суми заборгованості та можливість звернути стягнення на предмет іпотеки виключно за рішенням суду, а не в порядку посвідчення виконавчого напису. Доказом наявності заборгованості є кредитний договір, розрахунок заборгованості та попередньо надіслана боржнику вимога.

Невірним, на думку апелянта, є посилання у рішенні як на доказ наявності спору щодо суми заборгованості на факт звернення ТзОВ «Кредитні ініціативи» до суду про стягнення заборгованості за договором кредиту до вчинення виконавчого напису.

Судом не враховано того, що для вчинення виконавчого напису кредитор подав нотаріусу оригінали договорів кредиту та іпотеки, розрахунок заборгованості за договором кредиту та засвідчену копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, тобто документи, передбачені Постановою КМ України №1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Крім того, позивач заявив вимогу про закінчення виконавчого провадження на підставі п.6.ч.1.ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», в той час коли у разі визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 49 зазначеного Закону.

Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №316 на суму 300000 грн. зі сплатою 17% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.03.2018 року.

20.03.2008 року для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого є домоволодіння та 0,10 га земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Встановлено, що позивач належним чином не виконував зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, в результаті чого станом на 01.10.2015 року утворилась заборгованість на суму 483579,41 грн., що вбачається з копії позовної заяви від 29.10.2015 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

14.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис №18153 про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1 для задоволення вимог ТзОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення 473379,41 грн. заборгованості за договором кредиту та 3150 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, на підставі якого 20.01.2016 року старший державний виконавець Галицького МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Встановлено, що рішенням Галицького районного суду від 16.03.2010 року частково задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Для задоволення вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення з ОСОБА_2 270000,70 грн. заборгованості за договором кредиту, 36215,77 прострочених відсотків та 1393,93 грн. пені звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору.

У процесі виконання даного рішення суду замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Також встановлено, що 29.10.2015 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 483579,41 грн. заборгованості за договором кредиту.

Відповідно до норм статті 88 Закону України «Про нотаріат», пункту 284 Інструкції та підпункту б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Належними доказами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від ТзОВ «Кредитні ініціативи» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів є безспірними.

Розрахунок боргу, підготовлений працівниками відповідача щодо наявності грошового зобов'язання ОСОБА_2 по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищевказаним кредитним договором, також спростовує посилання апелянта на безспірність заборгованості боржника.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Кредитні ініціативи» відхилити, а рішення Галицького районного суду від 11 липня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: І.В. Бойчук П.І. Проскурніцький