Рішення № 62125649, 19.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/276/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1686/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором банківського вкладу за апеляційними скаргами представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.09.2013 року між ним та ПАТ «Банк Форум» укладено договір банківського вкладу, згідно якого він розмістив банківський депозит «Прибутковий» в іноземній валюті без права поповнення на суму 5000,00 доларів США, строком до 17.09.2015 року. В листопаді 2014 року ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб перераховано і 19 грудня 2014 року ним отримано 49 467,77 грн коштів за вказаним договором в звязку із запровадженням в банку тимчасової адміністрації та в подальшому розпочатої процедури його ліквідації. Вважає, що отримана сума перерахована по курсу долара станом на день укладення договору, що є порушенням його прав та інтересів. Посилаючись на ці обставини просив стягнути на його користь із відповідачів 2 009,38 доларів США суми вкладу та 488,46 доларів США нарахованих процентів.

Справа судами слухалася неодноразово.

Останнім рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно із ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу № 2635/1806/636570 від 17 вересня 2013 року в розмірі 2009,38 доларів США та 488,46 доларів США нарахованих відсотків за вказаним договором. Також з ПАТ «Банк Форум» на користь держави стягнуто 413,14 грн судового збору.

На вказане рішення представник Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб подали апеляційні скарги, в яких посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи.

В своїй апеляційній скарзі представник банку зазначає, що при вирішенні справи судом не застосовано до спірних правовідносин спеціальний закон , що їх регулює Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі закон № 4452-VI). Відтак, не враховано, що запровадження тимчасової адміністрації в банку, а в подальшому здійснення процедури його ліквідації (що не завершена і на даний час) унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж цим законом передбачено. Зокрема, ч.5 ст.26 Закону № 4452-VI визначено порядок відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті, що відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, початку процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ст. 36 цього Закону.

Саме на необхідність зясування дійсних обставин справи, зокрема щодо суми вкладу, відсотків нарахованих на неї, що включені до гарантованої суми відшкодування, періоду нарахування їх, причини та підстави виникнення залишку коштів за договором тощо, а не дослідження правової природи спірних правовідносин вказував касаційний суд скасовуючи постановлене у справі попереднє рішення.

Враховуючи офіційний курс гривні до іноземної валюти, що встановлений НБУ станом на 14 березня 2014 року, день початку процедури виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації (100 доларів США 947,5900 грн) ОСОБА_3 правомірно здійснено виплату позивачу суми відшкодування, що становить 49 464,77 грн, що складає еквівалент 5 220,06 доларів США. Вказана сума складається із відповідного гривневого еквіваленту вкладу 5000,00 доларів США та 220,06 доларів США відсотків за договором, нарахованих на час введення в банку тимчасової адміністрації, що підтверджується наданими банком довідками та виписками з рахунків.

Однак, суд безпідставно не прийняв до уваги цих доводів відповідачів, як і не дав належної оцінки вищезазначеним письмовим доказам, та натомість необґрунтовано вважав, що позивачу повернуто частину вкладу з врахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти станом на день укладення договору 17 вересня 2013 року.

Поза увагою суду залишилася і та обставина, що позивачем не підтверджено жодними письмовими доказами обґрунтованість повернення йому банком відсотків в розмірі 488,46 доларів США станом на 19 грудня 2014 року по курсу долара США на цей день.

Не прийнято судом до уваги і тієї обставини, що виплата процентів, які нараховувалися позивачу під час дії в ПАТ «Банк Форум» тимчасової адміністрації, включаються до кредиторських вимог та підлягають виплаті під час здійснення процедури ліквідації банку відповідно до черговості, передбаченої ст.52 ЗУ № 4452-VI. Задоволення таких зобовязань здійснюється відповідно до ч.1 ст. 26 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, суд не врахував, що 03.07.2014 року у встановленому законом порядку позивач звертався до Уповноваженої особи ОСОБА_3 із заявою про включення його вимог до кредиторської вимоги. Тим самим визнав себе кредитором банку на суму нарахованих йому процентів під час дії в банку тимчасової адміністрації. В звязку із затвердженням 16 вересня 2014 року виконавчою дирекцією ОСОБА_3 реєстру акцептованих вимог кредиторів банку кредиторську вимогу позивача визнано частково на суму 1 625,36 грн. Із цієї суми 1 493,91 грн відсотки за вказаним договором, що є еквівалентом 127, 37 доларів США з розрахунку 1 долар США 11,728837 грн на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії. Відтак, вказана сума підлягає поверненню позивачу в порядку черговості, передбаченому п.4 ч.1 ст.52 Закону № 4452-VI. Решту суми становлять відсотки по пенсійних виплатах позивача.

Саме тому кредиторські вимоги ОСОБА_2 в сумі 1 625,36 грн включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів і не можуть бути задоволені інакше ніж передбачено законом поза межами ліквідаційної процедури. Відтак, законом не передбачено можливості індивідуального задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом стягнення коштів.

Однак, вказаних вимог закону, як і правової позиції, висвітленої в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року в справі № 6-2001 в подібних правовідносинах, судом не враховано.

Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову до банку відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник банку доводи своєї скарги підтримала, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 визнала, з наведених у них мотивів.

ОСОБА_2 та його представник доводів скарг не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Представник ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не зявився повторно будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає розглядові справи в його відсутності.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачу повернуто суму вкладу та відсотків лише частково - в розмірі 49 464,77 грн (еквівалент 2990,62 долари США), та що до четвертої черги задоволення вимог кредиторів його включено тільки на суму заборгованості 1 625,36 грн, що суперечить ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи 17 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум» укладено договір банківського вкладу №2635/1806/636570, відповідно до якого позивачем передано Банку грошові кошти в сумі 5 000 доларів США під визначені договором відсотки терміном до 17.09.2015 року. 18 вересня 2013 року сторонами укладено договір банківського поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу №2538050, тип картки VISA Electron, номер картрахунка 26252000703168 (а.с.6,7 т.1 ).

В силу ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Разом з тим, за положеннями ст.1074 ЦК України допускається обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку. Зокрема, у випадках обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом тощо.

Таким спеціальним законом, що обмежує права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон N 4452-VI).

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Встановивши порушення ПАТ «Банк Форум» умов договору банківського вкладу суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів банку та ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб солідарно на користь ОСОБА_2 суми вкладу та нарахованих відсотків у валюті депозиту на підставі ст.1058, ч.2 ст. 1060 ЦК України.

Проте, ухвалене у справі рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

При цьому колегія суддів враховує висновки та мотиви, з яких було скасовано попереднє судове рішення, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року (а.с.88-89 т.2), які згідно вимог ч.4 ст. 338 ЦПК України є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, скасовуючи постановлене у справі попереднє рішення суд касаційної інстанції вказував на необхідність зясування дійсних обставин справи, зокрема щодо суми вкладу, відсотків нарахованих на неї, що включені до гарантованої суми відшкодування, періоду нарахування їх, причини та підстави виникнення залишку коштів за договором тощо. Також судом зазначено про правильність висновку суду про перерахунок суми вкладу ОСОБА_2 за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на 14 березня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що ці висновки та мотиви місцевим судом враховані не були, що призвело до неправильного вирішення справи.

Встановлено, що згідно із постановою Правління Національного банку України №135 від 13.03.2014 року ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних. Відповідно 14.03.2014 року Виконавчою дирекцією ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження строком на три місяці тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум». В подальшому на підставі постанови Правління Національного банку України №355 від 13.06.2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного Акціонерного товариства «Банк Форум» рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 року №49 відповідно до плану врегулювання розпочато з 16.06.2014 року ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (а.с.29-33 т.1).

Зясовано, що на підставі ч.5 ст. 44 Закону № 4452-VI згідно рішень виконавчої дирекції ОСОБА_3 строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» продовжувалися до 16.06.2016 року включно, до 15.06.2018 року включно.

Як передбачено пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується ОСОБА_3 стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи згідно вимог законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними. Відтак, цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації врегульовано статтею 36 Закону N 4452-VI (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, згідно з підпунктами 1,3 частини пятої статті 36 закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується ОСОБА_3(пункт 1 частини 6 вказаної статті).

Враховуючи, що строк укладеного сторонами договору банківського вкладу встановлено до 17 вересня 2015 року, відповідно строк його дії на час введення тимчасової адміністрації не закінчився. А отже, виняток, передбачений ч.6 ст. 36 вищезазначеного Закону даного випадку не стосується.

Відповідно до частини другої статті 46 закону з дня призначення уповноваженої особи ОСОБА_3 банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15, що згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні цих норм права в подібних правовідносинах.

Як передбачено ст. 26 закону N 4452-VI (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_3 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_3 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення ОСОБА_3 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Зобовязання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення ОСОБА_3 банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2014 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ОСОБА_3 із заявою про визнання його кредитором та включення до відповідного реєстру з метою повернення грошових коштів згідно договору №2635/1806/636570 від 17 вересня 2013 року та нарахованих відсотків по договору під час тимчасової адміністрації з 14.03. до 15.06.2014 року всього 5 365,67 доларів США (а.с. 9,10 т.1).

Із виписок з рахунку за договором банківського вкладу та договором банківського поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу (а.с.12, т.1, а.с.131,132 т.2) видно, що за період з 17.09.2013 року (дата укладення договору) до 14.03.2014 року (дата запровадження тимчасової адміністрації) ОСОБА_5 було нараховано 240,18 доларів США процентів за договором банківського вкладу (121,44 (перераховано на картрахунок) + 118,74), а також 0,67 доларів США процентів на залишок картрахунку. Крім того, з виписок вбачається, що з вказаного рахунку у грудні 2013 року позивачем знято кошти у розмірі 20,00 доларів США, а за обслуговування картрахунку №26252000703168 списано комісію в розмірі 0,79 доларів США. Відтак, станом на 14.03.2014 року розмір процентів становив 220,06 доларів США (240,18 +0,67-0,79-20,00).

В той же час, за період з 15.03.2013 року до 15.06.2014 року позивачу нараховано 125,49 доларів США процентів за договором банківського вкладу та 1,88 доларів США процентів на залишок картрахунку, а разом 127,37 доларів США. Зважаючи на курс долара США з розрахунку 1 долар США 11,728837 грн станом на 13.06. 2014 року( день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії) грошовий еквівалент цієї суми становить відповідно 1 471, 86 грн та 22,05 грн, а всього 1 493,91 грн.

Встановлено, що згідно розпорядження ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб позивачу 19 грудня 2014 року виплачено 49 464,77 грн, з розрахунку офіційного курсу долара США станом на 14.03.2014 року - 9,4759 грн за 1 долар США, що складає 5 220,06 доларів США. З них: 5 000,00 доларів США сума депозиту та 220,06 доларів США проценти за договором. Водночас, сума процентів складається із 118,74 долари США, що нараховані станом на день прийняття рішення про запровадження тимчасової адміністрації та залишку коштів на поточному картковому рахунку ОСОБА_2 №26252000703168 згідно договору банківського поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу 101,32 долари США, що станом на 14 березня 2014 року складає еквівалент 960,10 грн.

При цьому позивач не заперечував часткового отримання ним грошового еквіваленту 220,06 доларів США, зазначаючи лише інший офіційний курс НБУ долара США.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також висновок суду касаційної інстанції колегія суддів вважає підтвердженими доводи апелянтів щодо обґрунтованості перерахунку суми вкладу ОСОБА_2 5 220,06 доларів США за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на 14 березня 2014 року.

Частиною 2 статті 49 закону N 4452-VI передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа ОСОБА_3 здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами ОСОБА_3.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією ОСОБА_3. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_3 сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті ОСОБА_3, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. ОСОБА_3 не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією ОСОБА_3.

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (ст. 52), в діючій на день виникнення спору редакції, передбачено, що у процесі ліквідаційної процедури визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів. З них, вимоги вкладників - фізичних осіб, у частині, що перевищує суму, виплачену ОСОБА_3, задовольняються в четверту чергу (ч.4). При цьому вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. Саме на застосування положення ч.4 цієї статті вказано і в ч.1 ст. 26 вищезазначеного Закону (відповідно на час виникнення спірних правовідносин).

З врахуванням наведеного задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в засіданні апеляційного суду 16 вересня 2014 року ОСОБА_3 було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів та визнано частково кредиторську вимогу позивача на суму 1 624,36 грн (а.с. 34 т.1). З них, 1493,91 грн відсотки за вказаним договором, що нараховані ОСОБА_2 за період з 15 березня 2014 року до 15 червня 2014 року включно згідно умов договору, з врахуванням коштів на картрахунку. Вказана сума є еквівалентом загальної суми 127,37 доларів США, з яких 125,49 доларів США відсотки по договору за цей період та 1,88 доларів США відсотки по картрахунку виходячи з офіційного курсу НБУ станом на 13 червня 2014 року (11,728837 грн за 1 долар США). Решту суми становлять кошти від пенсії позивача, що відображено у відповідних рахунках (а.с.133-135 т.2). Однак, такі не є предметом спору в даній справі.

Разом з тим, аналізуючи положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи колегія суддів приходить до переконання, що після прийняття 13 червня 2014 року рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» позивач набув право на одержання відсотків, нарахованих на день початку процедури виведення ОСОБА_3 банку з ринку, у тому числі за період з 15.03.2014 року до 15.06.2014 року, що з врахуванням виплачених йому коштів не перевищує гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом. Однак, такі кошти підлягають виплаті за рахунок коштів ОСОБА_3, а не банку.

А отже, враховуючи запровадження ОСОБА_3 з 14 березня 2014 року тимчасової адміністрації та початок процедури виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку, а з 16 червня 2014 року - процедуру його ліквідації, стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» унеможливлюється.

Тому з цих підстав у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» слід відмовити.

Що стосується позовних вимог до ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, то ухвалою колегії суддів від 19 жовтня 2016 року провадження в справі в цій частині закрито з підстав непідвідомчості справи цьому суду.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції на порушення статей 212, 214 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, не встановив, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; у достатньому обсязі не визначився щодо характеру спірних правовідносин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення, що призвело до неправильного вирішення справи, не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» про стягнення коштів за договором банківського вкладу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.Ю. Беркій

ОСОБА_6