Рішення № 62125536, 17.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6368/16 Справа № 183/2859/16 Головуючий у 1 й інстанції - Юр'єва Т. І. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, треті особи: Міністерство оборони України і Генеральний штаб Збройних сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про визнання незаконним і скасування рішення, про визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вжити заходи щодо приватизації квартири,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року позивачі звернулись з вищезазначеним позовом, в якому просили визнати незаконним рішення Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 1759 від 12.05.2016 року про відмову в передачі в приватну власність квартири, визнати право на приватизацію квартири, та зобов'язати Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у приватну власність квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», та згідно з процедурою «Положення про Порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян».

В обґрунтовання позову посилались на те, що вони вселилися у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 730 від 19 березня 1992 року, виданого Гвардійською квартирно - експлуатаційною частиною району. З метою реалізації свого права на отримання житла для постійного проживання 28 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Відповідача з заявою, щодо оформлення передачі в приватну власність квартири, яку він зараз займає.

12 травня 2016 року відповідач своїм рішенням № 1759 відмовив позивачу в приватизації квартири, так як смт. Черкаське (військове містечко №3) включене до переліку закритих військових містечок, в яких приватизація заборонена. Вони проживають в вищевказаній квартирі з 1992 року до теперішнього часу, іншого житла вони не мають, участі у приватизації житла з державного житлового фонду не приймали. Листом заступника начальника Головного КЕУ Збройних сил України полковником ОСОБА_4 зазначається, що житловий фонд військових містечок смт Черкаське та смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області не відносяться до військових містечок із статусом Закритих і відповідно до ст. 32 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» житлові приміщення можуть бути приватизовані мешканцями. На підтвердження відкритості військового містечка (смт Черкаське) вказує Наказ Міністра оборони України № 569 від 15.09.2011 року «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» з затвердженими переліками військового майна. Згідно цього Наказу безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт Черкаське і смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. Цей Наказ є обов'язковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами. Згідно ст.8 п.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ним житла, крім випадків, передбачених законом.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення № 1759 від 12 травня 2016 року КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_2 в приватизації квартири АДРЕСА_1

Визнано право на приватизацію ОСОБА_2 і ОСОБА_3 квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно Закону України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.1999 р.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм законодавства, відповідач просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ордеру № 730 від 19.03.1992 року, виданого начальником Гвардійського КЕЧ району.

Позивач ОСОБА_2 звернувся з заявою до начальника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, про передачу у приватну власність АДРЕСА_1, в якій він проживає з дочкою ОСОБА_3

Рішенням в.о. начальник КЕВ м. Дніпропетровська Зубкова Г.С. № 1759 від 12 травня 2016 року в оформленні передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 відмовлено.

Підставами для відмову у приватизації вказаної квартири явилось те, що вказане військове містечко включено до числа закритих військових містечок, які не підпадають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.

Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ст.9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482-XXII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2482-ХХІІ приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Як встановлено статтею 2 Закону № 2482-ХХІІ до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних

парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Згідно з ч. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХХІІ органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 03 січня 1993 року № 1 «Про приватизацію житлового фонду військовослужбовцями та іншими особами, які проживають у будинках Міністерства оборони України» передбачено, що обов'язки органів, які здійснюють приватизацію житлового фонду Міністерства оборони України, покладені на квартирно-експлуатаційні частини районів, на обліку яких перебувають квартири (будинки).

З урахуванням зазначених вимог законодавства, право особи на передачу у приватну власність житла органами приватизації може бути обмежено тільки на підставах, встановлених законом.

Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, будинки, споруди.

Відповідно до п.4 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1282 від 29 серпня 2002 року, передача житлового фонду, інших об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів, проводиться за рішенням Міністерства оборони України.

Згідно з положенням, затвердженим Наказом Міністра оборони України №215 від 21 квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення «закрите військове містечко» та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

03 вересня 2010 року Начальником Генерального штабу - Головнокомандуючим Збройних сил України Педченко Г. М. затверджений останній чинний (він базується на Наказі Міністра оборони СРСР № 75 від 22 лютого 1977 року) «Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд», селища міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не були включені до цього переліку.

На підтвердження того, що смт. Черкаське не наданий статус закритого військового містечка свідчить і Наказ Міністра оборони № 569 від 15 вересня 2011 року «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» з затвердженими переліками військового майна.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 569 «Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад», безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт. Черкаське і смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обов'язковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами.

Встановивши, що займана позивачем квартира АДРЕСА_1 підлягає приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», як жиле приміщення згідно Наказу Міністра оборони України від 15 вересня 2011 року №569 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині визнання незаконним, скасування рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 1759 від 12 травня 2016 року та визнання за позивачами права на приватизацію квартири, в якій вони проживають, і в цих частинах рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги про те, що військове містечко № 3 смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, на території якого знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1 має статус «закритого військового містечка», з посиланням при цьому на лист заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України Ю.А.Думанського №14492/С від 19 серпня 2013 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зміст вказаного листа протирічить чинному Наказу Міністра оборони України від 15 вересня 2011 року № 569 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» та Положенню про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №215 від 21 квітня 2011 року і Наказом Міністра оборони України №448 від 08 липня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за № 1590/24122, які не містять такого статусу військового містечка, як «закрите військове містечко».

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач по справі є неналежним є безпідставними, оскільки пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 03 січня 1993 року № 1 «Про приватизацію житлового фонду військовослужбовцями та іншими особами, які проживають у будинках Міністерства оборони України» передбачено, що обов'язки органів, які здійснюють приватизацію житлового фонду Міністерства оборони України, покладені на квартирно-експлуатаційні частини районів, на обліку яких перебувають квартири (будинки).

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділу м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації спірної квартири, суд першої інстанції безпідставно зазначив в мотивувальній частині свого рішення про знаходження квартири на території відкритого військового містечка.

Роблячи такий висновок, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки суди не наділені компетенцію на визначення статусу та виду населених пунктів.

З урахуванням, того, що оскаржуваним рішенням визнано право позивачів на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1, та вимог Закону № 2482-ХХІІ, згідно якого здійснення дій щодо приватизації житла є виключною компетенцією органу приватизації, яким в межах даних правовідносин є КЕВ м. Дніпропетровська, тому вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідача вжити заходи щодо приватизації квартири в межах цієї справи колегія суддів вважає передчасними.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року в частині зобов'язання Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, за адресою: АДРЕСА_1, згідно Закону України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.1999 р. -скасуваню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська -задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 рокув частині зобов'язання Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, за адресою: АДРЕСА_1, згідно Закону України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.1999 р. - скасувати та відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В решті рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова