У Х В А Л А
5 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -
розглянувши заяву управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними щодо невиконання рішення суду, скасування розпорядження управління ПФУ від 10 жовтня 2014 року № 134962, зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії як інваліду 2 групи відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року
№ 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) в розмірі
8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-VII), із 1 серпня 2014 року з урахуванням проведених виплат, скерування рішення до негайного виконання, винесення окремої ухвали та накладення штрафу на керівника управління ПФУ, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення,
в с т а н о в и л а:
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалою від 18 березня 2015 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії як інваліду 2 групи відповідно до статей 50 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_624731/ed_2014_12_28/pravo1/T079600.html?pravo=1>, 54 Закону № 796-ХІІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_625363/ed_2014_12_28/pravo1/T079600.html?pravo=1>в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом № 719-VII, із 1 серпня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області постановою від 18 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, позов задовольнив частково: скасував розпорядження управління ПФУ від 10 жовтня 2014 року № 134962 щодо зменшення розміру пенсії з 3 серпня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 вересня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління ПФУ на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду касаційної інстанції, управління ПФУ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 5 статті 237 КАС.
Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС суддя Верховного Суду України ухвалою від 2 вересня 2016 року заяву управління ПФУ залишив без руху, вказав на недоліки та надав строк для їх усунення до 26 вересня 2016 року.
До Верховного Суду України у зазначений строк надійшли матеріали на усунення недоліків заяви.
Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 238, 239,
239-1 КАС.
У заяві управіння ПФУ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону № 719-VII та статей 50, 52, 54 Закону № 796-ХІІ, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 12 та 19 листопада 2015 року (№№ К/800/19625/15, К/800/1530/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а також копії постанов Верховного Суду України від 31 березня, 3 листопада 2014 року та 26 квітня 2016 року
(№ 21-37а14, 21-271а14 та 21-504а16 відповідно) як на підтвердження невідповідності оскаржуваного судового рішення викладеному у цих постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.
Так, в оскаржуваній ухвалі суд касаційної інстанції вирішував спір у справі, зокрема, про скасування розпорядження управління ПФУ щодо зменшення розміру пенсії із 3 серпня 2014 року, а в рішеннях, наданих для порівняння, - щодо перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50, 54 54 Закону № 796-ХІІ.
Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів, які були встановлені під час розгляду справи, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Що стосується посилання управління ПФУ на підставу, передбачену пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, слід зазначити, що аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про невідповідність оскаржуваної ухвали суду касаційної інстанції викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновках щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
До того ж надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм права, про які йдеться у заяві.
Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними щодо невиконання рішення суду, скасування розпорядження управління ПФУ від 10 жовтня 2014 року № 134962, зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії як інваліду 2 групи відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року
№ 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) в розмірі
8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-VII), із 1 серпня 2014 року з урахуванням проведених виплат, скерування рішення до негайного виконання, винесення окремої ухвали та накладення штрафу на керівника управління ПФУ, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців
Судове рішення № 62124434, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 05.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 345/275/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: