Ухвала суду № 62122781, 18.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/669/16-к Головуючий у І інстанції Марченко М. М. Провадження № 11-кп/795/1083/2016 Категорія - ч.2 ст. 125 КК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Шахової О. Г., Воронцової С. В.

за участі секретаря Оскірко Ю. І.

сторін кримінального провадження

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника адвоката ОСОБА_3

прокурора Шваб Л. В.

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000429,

щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 1 700 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 2 000 грн. моральної шкоди, відмовлено в решті частині вимог.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_8 2 000 грн. моральної шкоди, відмовлено в решті частині вимог.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишені без розгляду.

Як встановив суд:

1) 10 квітня 2014 року близько 19 години, у м. Ніжині, Чернігівської області, на вул. Прилуцькій 122-Б, неподалік магазину «Продукти», ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_4, з яким виникла сварка, під час якої, з мотивів особистої неприязні, з метою вирішення конфлікту, умисно завдав ОСОБА_4 чисельних ударів руками та ногами по голові та тулубу, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, синців, саден, забитих ран ділянки обличчя, струсу головного мозку, забою мяких тканини передньої черевної стінки, закритого перелому кісток носу з викривленням носової перетинки, які ускладнились правобічним гематосинуситом та двобічним етмоїдитом та відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 172 від 02 липня 2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

2) 10 серпня 2015 року близько 10 години, ОСОБА_2, на власному автомобілі прибув до кіоску за адресою: м. Ніжин, Чернігівської області, на вул. Шевченка, 110-б, в якому знаходилася його колишня дружина ОСОБА_5, під час сварки з якою, на ґрунті неприязних відносин та з метою вирішення виниклого конфлікту, умисно завдав чисельних ударів руками та ногами по голові, тулубу, шиї верхніх та нижніх кінцівках, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин обличчя, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, множинних крововиливів верхніх і нижніх кінцівок та живота, забою мяких тканин шиї, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 203 від 12 серпня 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

3) Продовжуючи злочинні дії, 10 серпня 2015 року близько 10 години 20 хвилин, ОСОБА_2 у кіоску за адресою: м. Ніжин, Чернігівської області, вул. Шевченко, 110-б, на ґрунті неприязних відносин, з метою вирішення виниклого конфлікту, умисно завдав невістці ОСОБА_9, яка намагалась захистити ОСОБА_5, удар кулаком в область голови та ногою по правій нозі, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин волосистої частини голови, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, крововиливи колінного суглобу і передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 204 від 14 серпня 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати в звязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 6 місяців арешту.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що незважаючи на невелику тяжкість злочину, шкода для здоровя була завдана трьом потерпілим, а це суттєво збільшує суспільну небезпеку злочину. Обвинувачений ОСОБА_2, як на досудовому слідстві, так і в суді, свою вину у вчинених злочинах, не визнав, намагається спотворити фактичні обставини справи, потерпілим завданої шкоди, не відшкодував, а тому заслуговує на арешт.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді шести місяців арешту, задовольнити її позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 4 561 грн. 40 коп. та збільшити розмір моральної шкоди до 5 000 грн.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції призначене покарання обвинуваченому, явно є несправедливим через мякість. ОСОБА_2 є небезпечним як особа, схильна до насильства, усіма шляхами намагається уникнути відповідальності, не визнав провини та не покаявся, а тому заслуговує на більш суворе покарання.

Відмовляючи в стягненні матеріальної шкоди та зменшуючи розмір моральної шкоди, суд не врахував, що обвинувачений пошкодив товарно-матеріальні цінності на суму 1 561 гривня 40 коп., вона понесла витрати у звязку із залученням адвоката в якості представника в розмірі 3000 грн., що документально підтверджено і підлягало стягненню з винної особи на підставі ст. 124 КПК України.

Оцінюючи моральну шкоду в 2000 грн., суд не прийняв до уваги місце, де відбувалося побиття, в приміщенні кіоску, в присутності інших осіб, зухвало та публічно вона пережила фізичний біль та приниження, як жінка не мала фізичної можливості протистояти нападнику, на тривалий час втратила можливість займатись бізнесом, були порушені звязки з партнерами по бізнесу, погіршився стан здоровя.

На думку потерпілої, висновок суду про обовязковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права; а мотивація суду про відсутність доказів про оплату юридичних послуг адвоката, не відповідає дійсності, підтверджується договором про надання правової допомоги, який судом першої інстанції не був досліджений.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді шести місяців арешту, задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 3 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

На думку потерпілої, призначене обвинуваченому покарання є явно мяким та таким, що не відповідає суспільній небезпеці злочину та особі винного, який не визнав провини, не розкаявся, публічно побив трьох осіб, штучно створює докази своєї невинуватості.

Зменшуючи розмір цивільного позову про відшкодування затрат за надання правової допомоги, суд не дослідив зміст договору та не врахував положень ч.1 ст. 124 КПК України, при визначенні розміру моральної шкоди не були враховані характер тілесних ушкоджень, їх кількість та місце заподіяння.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати за мякістю призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України призначити покарання у виді шести місяців арешту, зазначаючи, що покарання у виді штрафу не сприятиме виправленню засудженого та попередженню вчинення інших злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 публічно побив трьох осіб, своєї провини не визнав, матеріальної та моральної шкоди не відшкодував.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити, мотивуючи тим, що його вина по всім трьом епізодам недоведена.

По епізоду 10 квітня 2014 року, потерпілого ОСОБА_4 раніше не знав, з останнім не співпрацював, оскільки підприємницькою діяльністю не займався. В той день ОСОБА_4 своїм автомобілем перегородив йому дорогу, підійшов до нього та став витягати з автомобіля, на що він відштовхнув ОСОБА_4, який від поштовху упав та ударився об бордюр.

Відповідно до висновку експерта № 172 від 02 липня 2014 року, у потерпілого ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження, належні до однієї площини, які могли утворитися від падіння з положення стоячи, з наступним ударом об тупі предмети.

На ОСОБА_4 він написав заяву до міліції, так як вважав, що той вчинив на нього напад.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Ф, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили його пояснення про те, як відбувався конфлікт з потерпілим ОСОБА_4, тоді як суд не взяв до уваги їх показання тільки з тієї підстави, що одержавши інформацію з телефонів свідків, дійшов висновку, що свідки не перебували на місці події.

При цьому, зняття інформації та втручання в приватне життя свідків, було здійснене з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону. В кримінальному провадженні про злочин невеликої тяжкості доступ до інформації про звязок споживачів телекомунікаційних послуг з абонентськими номерами, не допускається.

Свідка ОСОБА_15, яка була на місці події з малолітньою дитиною, ніхто не бачив, а відповідно довіряти її показанням відсутні підстави. До того ж тимчасовий доступ до інформації про звязок цього споживача телекомунікаційних послуг з абонентськими номерами, суд не надав.

По епізодах 10 серпня 2015 року, то колишня дружина ОСОБА_5 перша схопила ослінчик та почала бити його по голові, тоді як він прийшов щоб мирно урегулювати питання повязані з розлученням. Він закривався руками від ударів і згідно висновку експерта від 12 серпня 2015 року № 200, у нього виявлені тілесні ушкодження, які могли бути отримані при самозахисті.

Після завдання ударів ослінчиком, ОСОБА_5 схопила ножа та намагалася завдати тілесних ушкоджень, захищаючись він відштовхнув її, та коли він відбирав ніж, колишня дружина поранила собі руку.

Свідок ОСОБА_16, коли зайшла у ларьок, побачила, що він та потерпіла ОСОБА_5 стояли і ніхто ударів не завдавав.

Показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та потерпілої ОСОБА_8 не узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_5 А та свідка ОСОБА_16 та не можуть бути підставою для обвинувачення його у вчиненні злочину.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який пояснював, що він захищався від нападу потерпілого ОСОБА_4, а з потерпілою ОСОБА_5 спілкувався увесь на емоціях, саме вона його побила, а невістка ОСОБА_8 невідомо звідки зявилася, укусила його та ударила, захисника адвоката ОСОБА_3, яка вважала, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, оскільки він діяв у стані необхідної оборони, прокурора Шваб Л. В., яка просила про ухвалення нового вироку і посилання покарання, вказуючи, що дії обвинуваченого носили навмисний характер і не були повязаними з необхідною обороною; потерпілого ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу свою та прокурора про посилення покарання, потерпілу ОСОБА_5 та її представника адвоката ОСОБА_19, які просили про ухвалення нового вироку і посилення покарання, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в повному обємі, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги прокурора, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Право на необхідну оборону, згідно ч.1 ст. 36 КК України, виникає тільки тоді, коли суспільно-небезпечне посягання загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів і викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає.

У даному провадженні потерпілий ОСОБА_4 стверджував, що підійшов до ОСОБА_2, який сидів в автомобілі, з папкою документів, щоб зясувати погашення заборгованості за поставку товарів на суму 62 тис. грн., за що одержав удар в обличчя. Обвинувачений ОСОБА_2 вирвав у нього з рук папку з документами, збив його з ніг та завдавав ударів ногами по голові, від чого він втратив свідомість.

Пояснюючи про поштовх у стані необхідної оборони, обвинувачений, не звертає уваги, що тілесні ушкодження в одній площині у потерпілого в області обличчя, носа, а не потилиці.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи розсердженим на потерпілого ОСОБА_4, навмисно збив його з ніг, щоб останній упав обличчям на асфальт, після чого завдавав ударів ногами в область голови.

Локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого відповідає механізму їх виникнення, про який пояснював потерпілий та не узгоджується із захисною версією обвинуваченого.

Свідки, допитані судом з боку обвинувачення та сторони захисту, не спостерігали перебіг подій з початку і до кінця, чим і пояснюються розбіжності в їх показаннях. Одні чули крики, інші бачили тільки один чи два удари.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 172 від 02 липня 2014 року, у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, синців, саден, забитих ран ділянки обличчя, струсу головного мозку, забою мяких тканини передньої черевної стінки, закритого перелому кісток носу з викривленням носової перетинки, які ускладнились правобічним гематосинуситом та двобічним етмоїдитом, забою мяких тканин передньої черевної порожнини, які могли виникнути внаслідок дії тупих предметів, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились. Під час отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати як у вертикальному, так і горизонтальному положенні ( том. 1 а. п. 87-90).

Експерт допускає можливість виникнення тілесних ушкоджень, які належать до однієї площини, внаслідок падіння з положення стоячи, проте так само не виключає їх виникнення внаслідок дії тупих предметів.

У потерпілого ОСОБА_4 не було жодних підстав обмовляти ОСОБА_2 у навмисному побитті, при цьому останній не зміг пояснити, від чого він оборонявся.

Колишня дружина обвинуваченого потерпіла ОСОБА_5 пояснювала, що саме обвинувачений почав її бити, вимагаючи віддати все майно, нажите ними під час шлюбу, через що вона змушена була оборонятися та схопити ослінчик. Ножем вона не погрожувала, невістка, яка намагалася її захистити, також одержала тілесні ушкодження.

Судово-медичні данні вказують на те, що у потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин обличчя, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, множинних крововиливів верхніх і нижніх кінцівок та живота, забою мяких тканин шиї, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 203 від 12 серпня 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та могли виникнути від неодноразових ударів кулаками та не могли виникнути внаслідок падіння з висоти власного зросту ( том 1 а. п. 94-96).

У потерпілої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин волосистої частини голови, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, крововиливи колінного суглобу і передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 204 від 14 серпня 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, і які по строку давності відповідають даті 10 серпня 2015 року, не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту та могли виникнути від ударів кулаками, а в області колінного суглобу, від ударів ногами.

Обвинувачений ОСОБА_2, не заперечує факту перебування в тому місці, де зазначають потерпілі, конфлікту з ними, предявляє тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки зліва і лівого ліктьового суглобу, садна лівої гомілки і лівого гомілкового суглобу, які могли бути спричинені дією тупих предметів чи при удари об такі та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя ( том 1 а. п. 236).

Усі тілесні ушкодження у ОСОБА_2 з лівого боку, які могли утворитися від удару об тупий предмет при відштовхуванні його, коли він в приміщенні кіоску завдавав ударів колишній дружині та невістці.

З урахуванням статури та фізичного розвитку обвинуваченого, а також фізичних даних його колишньої дружини, остання ніякої загрози його життю чи здоровя не створювала, навпаки стала жертвою фізичного насильства.

Отже, висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в навмисному заподіянні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, відповідають фактичним обставинам справи зібраним доказами, в тому числі і поясненнями самого обвинуваченого, що він оборонявся від потерпілих, при відсутності з боку останніх суспільно-небезпечного посягання.

При призначенні покарання, у кожному конкретному випадку і щодо кожного обвинуваченого, суд зобовязаний врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного, обставини справи, що помякшують та обтяжують відповідальність і призначити покарання необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості, а тому про підвищену суспільну небезпеку, судити не можна.

Від побиття потерпілого ОСОБА_4 у квітні 2014 року, до побиття потерпілих ОСОБА_8 у серпні 2015 року, минуло більше року, а тому доводи прокурора та потерпілих про побиття трьох чоловік, як обставину, що обтяжує покарання, є необґрунтованими.

За цей час ОСОБА_2 з негативного боку себе не проявив. Навпаки, він працює приватним підприємцем, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше не судимий.

Невідшкодування збитків потерпілим, колегія суддів не розцінює як привід для посилення покарання. Цивільні позови потерпілими були подані після того, як обвинувальний акт був направлений до суду. У потерпілих ОСОБА_2 матеріальна шкода складається із витрат за надання правової допомоги адвокатом та з вартості пошкодженого в кіоску товару.

На думку колегії суддів, з урахуванням обставин справи, характеру злочину, позитивної характеристики винного, суд першої інстанції виважено підійшов до розгляду даного кримінального провадження і обрав покарання, яке відповідає принципам законності. справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання.

Доводи апеляційних скарг потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про неправомірну відмову в стягненні збитків в розмірі 3000 грн. кожній, понесених у звязку з оплатою правової допомоги адвоката, не заслуговують на увагу.

Відмовляючи в задоволенні позову, в цій частині, суд правильно вказав, що такі витрати відносяться до процесуальних і можуть бути відшкодовані на підставі ст. 124 КПК України при наявності документів, підтверджуючих понесення таких витрат.

Потерпілі надали договір про надання правових послуг адвокатом, де в розділі порядок оплати послуг зазначено їх розмір 3 000 гривень та, що вони сплачені клієнтом під час підписання договору ( том 1 а. п. 49, 97), проте відсутні документи про прийом коштів чи їх сплату.

Визначаючи розмір моральної шкоди потерпілим ОСОБА_8, суд врахував характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виходячи з принципів розумності та справедливості зменшив суму до 2000 грн.

Потерпілі ОСОБА_8 у звязку з побиттям, у медичному закладі не перебували, обвинуваченому фізично надали відсіч.

Окрім посилання, що на тривалий час ОСОБА_5 втратила можливість займатись бізнесом, були порушені звязки з партнерами по бізнесу, погіршився стан здоровя, ніякого документального підтвердження, суду першої інстанції чи в апеляції не надавалося.

Разом з тим, апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_5 в частині неправильної відмови в задоволенні позову про стягнення вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1561, 40 грн., підлягає задоволенню, а цивільний позов в цій частині залишенню без розгляду.

В матеріалах провадження в томі 1 на а. п. 48 є акт про списання товарно-матеріальних цінностей, пошкоджених 10 серпня 2015 року обвинуваченим ОСОБА_2

Стаття 337 КПК України визначає межі судового розгляду, який проводиться тільки щодо висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинуваченому ОСОБА_2 предявлене обвинувачення в навмисному заподіянні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя, відповідно і позовні вимоги повинні випливати з предявленого обвинувачення, до якого продукти в кіоску, розкидані та зіпсовані, мають тільки опосередковане відношення і такі позовні вимоги підлягають розгляду в цивільному порядку.

А тому, відмовляти в позові, згідно з п.6 ч. 2 ст. 242 КПК України, суд першої інстанції не мав правових підстав.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 409, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову змінити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення 1561 грн. 40 коп. матеріальної шкоди-вартості пошкоджених в кіоску товарів, залишити без розгляду.

В решті цей же вирок залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_20 ОСОБА_1 ОСОБА_21