Ухвала суду № 62122267, 18.10.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" жовтня 2016 р. Справа № 817/578/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" серпня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про: визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії ГУНП в Рівненській області №4 від 22.02.2016; визнання протиправним та скасування наказу №33 о/с від 09.03.2016 про звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_3 інспектора Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області; поновлення капітана поліції ОСОБА_3 на службі на попередньо займаній посаді інспектора Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з часу звільнення по день фактичного поновлення на попередньо займаній посаді.

Позов обґрунтовано тим, що 07.11.2015 позивач був прийнятий на службу в поліцію на посаду інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Вказує, що всупереч норм чинного законодавства України про поліцію протиправно був направлений на проходження атестації. Вважає протиправним висновок атестаційної комісії, відповідно до якого не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваного наказу не враховані позитивні характеристики керівництва, достатній рівень освіти та знань, наявності численних заохочень, а також прохідні бали за результатами проведеного в рамках атестації тестування. Крім того, зазначає, що наказ про звільнення винесений в період його тимчасової непрацездатності.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області, оформлене протоколом ОП №15.00003730.0020267 від 22.02.2016.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 09.03.2016 №33 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п.5 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_3, інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Поновлено капітана поліції ОСОБА_3 з 10.03.2016 на службі в поліції на посаді інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28119 грн (двадцять вісім тисяч сто дев'ятнадцять грн).

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_3 з 10.03.2016 на службі в поліції на посаді інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 з Головного управління Національної поліції в Рівненській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5460 грн (п'ять тисяч чотириста шістдесят грн).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що атестаційні комісії є колегіальними органами, до дискреційних повноважень яких належить прийняття рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з ним співбесіди. Також вважає, що суд не наділений повноваженнями надавати оцінку ділових, професійних, моральних та інших якостей поліцейських, їхнього освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, перспектив їхньої службової кар'єри.

Окрім цього, вказує відповідач, суд при дослідженні обґрунтованості та підставності прийнятого атестаційною комісією рішення повинен був лише перевірити дотримання процедури проведення атестування, всебічне дослідження зібраних на поліцейського матеріалів, відповідності прийнятого рішення вимогам Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України № 1465 від 17.11.2015 р.

Позивач в судове засіданні не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2002 року (з урахуванням навчання).

Згідно з п.9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_3 звільнений з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за п.64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу в іншу установу), наказ №350 о/с від 06.11.2016.

07.11.2015 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.11.2015 №17 о/с ОСОБА_3 був призначений в Національну поліцію України на посаду інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання капітан поліції (а.с.42).

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 09.03.2016 №33 о/с капітана поліції ОСОБА_3, інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність). Підстава: рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №3 від 02.03.2016 (а.с.41).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав підстав для атестування позивача, а відтак, воно проведено неправомірно, крім того, висновок Атестаційної комісії від 22.02.2016 року щодо ОСОБА_3. "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність " є протиправним та необґрунтованим, і не може бути підставою для звільнення позивача зі служби в органах поліції.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову, виходячи з наступних мотивів.

В рамках реформування правоохоронної системи України 02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної поліції України" № 641 від 02 вересня 2015 року утворено Національну поліцію України.

Згідно пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, Законом України "Про Національну поліцію" визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом. При цьому, реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (тобто з 07 серпня 2015 року до 07 листопада 2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

У свою чергу, для визначення їх відповідності таким вимогам Законом України "Про Національну поліцію" передбачено інститут атестування.

Згідно з ч.5 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 року № 1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі по текстом Інструкція № 1465), якою було встановлено такий порядок.

До 17.11.2015 року порядок атестування поліцейських був відсутній, у зв'язку з чим атестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в Національній поліції, у т.ч. й позивача по справі, перед прийняттям їх на службу не проводилось.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.01.2016 №16 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Рівненській області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Рівненській області, створити в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області атестаційні комісії.

Суд встановив, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області (5 осіб) прийняли рішення, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що оформлено протоколом ОП №15.00003730.0020267 від 22.02.2016. За вказане рішення члени атестаційної комісії проголосували наступним чином: "за" - 4 особи, "проти" - 1 особа (а.с.12).

Не погоджуючись з висновками зазначеної атестаційної комісії Рівненської області, позивач оскаржив її висновок (рішення) до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №3. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №3 поставлено на голосування рішення про відхилення скарги. Вказане рішення поставлено на голосування виходячи з наступного: відсутня мотивація, не викликає довіри, не готовий до змін. Члени комісії у складі 7 осіб проголосували: "за" - 7 осіб, "проти" - 0 осіб. Вказане рішення підтримане, що оформлено протоколом ОП №15.00004395.0020267 від 02.03.2016 (а.с.13).

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 09.03.2016 №33 о/с капітана поліції ОСОБА_3, інспектора Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію".

Підставою для звільнення слугувало рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №3 від 02.03.2016.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що призначення ОСОБА_3 на посаду 07.11.2015 року та присвоєння йому спеціального звання "капітан поліції" не свідчило станом на вказану дату про його відповідність займаній посаді у розрізі вимог до поліцейських, встановлених Законом України "Про Національну поліцію", не звільняло позивача від обов'язку проходження атестації в подальшому, та не є підставою для визнання протиправним включення позивача до списку поліцейських, які підлягали атестації, і проведення відносно нього такої атестації згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.01.2016 року №16 .

Частиною 1 ст. 77 № 580-VІІІ Закону встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно до пунктів 10-13 розділу IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

За результатами тестування на знання законодавчої бази та загальні здібності позивач набрав: 32 бали за тестом на загальні навички, що є вищим від встановленого мінімуму, та 34 бали за тестом на знання законодавчої бази, що є вище мінімуму, встановленого пунктом 10 Інструкції.

Відповідно до пунктів 11, 12 розділу ІV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктами 15-16 розділу IV Інструкції передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно п. 20розділу IV Інструкції висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Позивач 22 лютого 2016 року проходив співбесіду, під час якої, як зазначено в протоколі ОП №15.00003730.0020267, були досліджені результати тестування, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформація з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи для подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та її обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 з 5 членів комісії проголосували за рішення, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, 1 член комісії висловився проти такого звільнення ОСОБА_3, про що протокольно прийнято рішення.

Відповідно до пункту 24 Інструкції, за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії.

Колегія суддів зазначає, що метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Поняття "службова невідповідність" і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що може охоплювати поняття "звільнення у порядку дисциплінарного стягнення".

У конкретних справах мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України у постанові від 11.03.2014 року № 21-13а14, прийнятій у відповідності до глави 3 КАС України та яка відповідно до ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Пункт 16 Інструкції передбачає, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційного листа; матеріалів співбесіди; документів, що надійшли на запити атестаційної комісії, результатів тестування на поліграфі та матеріалів особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, колегія суддів звертає увагу, що атестаційний лист позивача не містить негативної інформації стосовно нього, оскільки безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно.

Згідно висновку прямого керівника ОСОБА_3 займаній посаді відповідає.

Отже, як випливає з наведеного змісту атестаційного листа позивач був охарактеризований позитивно, в тому числі в частині його ділових та особистих якостей, при цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.

Крім того, як було зазначено, пунктом 15 розділу ІУ Інструкції передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких інших документів (заяв чи скарг на дії позивача, актів службових розслідувань, відомостей про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційною комісією не досліджувалося. Також не вказано жодних мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення. Зокрема, в ньому відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає

За таких обставин, атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону №580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Згідно інформаційної довідки та атестаційного листа ОСОБА_3 характеризується виключно з позитивної сторони, службова характеристика та висновок безпосереднього керівника позивача позитивні, діючих стягнень немає, згідно з протоколом (відомостями) прийняття заліків зі службової підготовки за 2014-2015 навчальний рік ОСОБА_3 отримав "задовільно" з тактико-спеціальної, загально-профільної та фізичної підготовки, "добре" - з функціональної та вогневої підготовки, результати тестування позивача більші за мінімальні та складають 32 балів з 60 можливих за тестування загальних здібностей та навичок та 34 бали з 60 можливих за тестом на знання законодавчої бази.

Слід також зазначити, що статтею 61 Закону України "Про Національну поліцію" визначені обмеження, пов'язані зі службою в поліції. Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність позивача займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

Що стосується доводів апеляційної скарги на правомірність висновків атестаційної комісії з огляду на дискреційні її повноваження, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

У відповідності до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави", а статтею 8 Конституції України закріплено що "в Україні визнається і діє принцип верховенство права"

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини .

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом.

Особливістю дискреційних повноважень, яка випливає із рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 є право адміністративного органу на власний розсуд прийняти одне з кількох можливих рішень, в залежності від певних обставин, при цьому, вільному розсуду мають передувати певні обставини, в залежності від яких вибирається саме цей варіант прийняття рішення.

Наведена нижче практика однозначно свідчить про те, що рішення прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, зокрема: в рішенні у справі Волохи проти України зазначено: "Таким чином, Суд доходить висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля при застосуванні таких заходів спостереження".

Отже, оскільки інститут дискреції був сформований як інструмент противаги владі, то, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не подано жодних доказів, які б підтверджували його позицію про невідповідність позивача займаній посаді.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ ГУ Національної поліції в Рівненській області №33о/с від 09.03.2016 року про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції, не відповідає вказаним критеріям правомірності, є необґрунтованим та протиправним, а тому він підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді з 10.03.2016 року.

Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За таких обставин, позовна вимога ОСОБА_3 про стягнення з ГУ Національної поліції в Рівненській області грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" серпня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" жовтня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,34500

3- відповідачу/відповідачам: Атестаційна комісія №4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області вул.Хвильового,2 (кабінет №4),м.Рівне,33000

4- Головне управління Національної поліції в Рівненській області вул.Хвильового,2,м.Рівне,33028

5- представник позивача - ОСОБА_5 - АДРЕСА_2 - ,