Ухвала суду № 62121590, 17.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 р. Справа № 876/6194/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2016 року у справі №343/1274/16-а за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області про скасування постанов та поворот їх виконання,-

В С Т А Н О В И В:

05.07.2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області (далі - Відділення), просив скасувати постанови відповідача №0906/495/495.1/18 та №0906/495/495.1/19 від 28.03.2016р. та вирішити питання про поворот виконання оскаржуваних постанов шляхом стягнення із відповідача на користь позивача 5736 грн. 16 коп. безпідставно утриманих коштів.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2016р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відділення подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2016р. та прийняти нову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевіркою правильності нарахування та виплати щомісячних страхових виплат та сум індексації по справі ОСОБА_2 виявлено помилку в розрахунку середньомісячної заробітної плати (доходу) перед настанням страхового випадку, яка суттєво впливає на суму призначеної щомісячної страхової виплати, а саме позивачем фактично відпрацьовано 5 календарних днів, а не 3 як вказано в довідці ТзОВ «Вектор-Долина» №05-12 від 05.12.2014р. Згідно з довідкою ТзОВ «Вектор-Долина» №05-12 від 05.12.2014р. розмір середньої заробітної плати складав 4397,97 грн., хоч фактично - 2638,78 грн. За період з 24.11.2014р. по 28.03.2015р. виникла передплата в розмірі 17216,55 грн. На підставі п.9 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Відділенням винесено постанову від 28.03.2016р. №0906/495/495.1/18, якою утримано переплату зайво нарахованих та виплачених сум в розмірі 4152,91 грн. та постанову від 28.03.2016р. №0906/495/495.1/19, якою призначено повернення зайво виплаченої суми страхової виплати (відрахування із суми 13063,64 грн. щомісячної страхової виплати в розмірі 20% за кожний місяць). В даному випадку допущена помилка, яка впливає на суму страхових виплат, загальний розмір відрахувань не перевищує 20%, підстав і розміру відрахувань позивач не заперечував. Щомісячні страхові виплати, які отримує позивач у свою власність, отримує їх на законних підставах, відповідно, зайво виплачені суми підлягали поверненню. Вказує, що судом першої інстанції допущені помилки в розрахунку відшкодування зайво виплачених коштів позивачу з страхових виплат, які йому належать, розмір відрахувань становить 316,65 грн., загальна сума 5419,51 грн.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив та подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду із занесенням в журнал судового засідання від 17.10.2016р.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача та письмові заперечення позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що з 24.11.2014р. ОСОБА_2 призначено щомісячну страхову виплату у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва.

23.03.2016р. ОСОБА_2 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області із заявою про нарахування та виплату індексації страхових виплат, у ході розгляду якої встановлено, що у довідці №05-12 від 05.12.2014р., виданій роботодавцем ТзОВ «Вектор-Долина», допущено помилку в розрахунку розміру середньої заробітної плати, що у свою чергу вплинуло на суму раніше призначеної щомісячної страхової виплати у бік її збільшення і спричинило переплату на суму 17 216,55 грн.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області від 28.03.2016р. №0906/495/495.1.18 постановлено відраховувати із суми страхової виплати «щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності» потерпілого ОСОБА_2 суму в розмірі 4152,91 грн. за кожний місяць, починаючи з 01.03.2016р. до погашення суми зайво виплачених коштів в розмірі 4152,91 грн. (а.с.11).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області від 28.03.2016р. №0906/495/495.1.19 постановлено відраховувати із суми страхової виплати «щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності» потерпілого ОСОБА_2 суму в розмірі 20 відсотків за кожний місяць, починаючи з 01.03.2016р. до погашення суми зайво виплачених коштів в розмірі 13063,64 грн. (а.с.12)

Вважаючи вказані Постанови незаконними, ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV, в редакції чинній на час призначення страхових виплат (далі - Закон №1105-XIV).

Відповідно до ч.1 ст.36 Розділу V «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з ч.7 ст.36 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частиною 1 ст.42 Закону №1105-XIV встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески (ч.9,10 ст.42 Закону №1105-XIV).

Згідно з п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266, в редакції чинній на час призначення страхових виплат, для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, крім розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (приклад наведено у додатку 1).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з виписки з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 24.11.2014р. обласною профпаталогічною МСЕК ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності трудового каліцтва та 65% втрати працездатності.

За заявою позивача від 16.01.2015р. Відділенням призначено ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в сумі 82824 грн. та щомісячну страхову виплату в розмірі 2858,68 грн. з 24.11.2014р.

При черговому огляді МСЕК 17.11.2015р. ОСОБА_2 встановлено стійку втрату - 60 % та надано ІІІ групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

За заявою позивача від 30.12.2015р. Відділенням зменшено щомісячну страхову виплату до 2638,68 грн.

При розгляді заяви позивача від 23.03.2016р. щодо нарахування і виплати індексації та перевірці справи про страхові виплати Відділенням виявлена розбіжність між довідкою про середню заробітну плату для розрахунку страхових виплат, виданою ТзОВ «Вектор-Долина» від 05.12.2014р. №05-12, та записом у трудовій книжці позивача, а саме щодо відпрацьованих календарних днів.

Таким чином, встановлено, що при розрахунку середньомісячної заробітної плати перед настанням страхового випадку, ТзОВ «Вектор-Долина» допустило помилку, вказавши, що позивачем відпрацьовано 3 календарних днів, а не п'ять, що вплинуло на суму призначеної щомісячної страхової виплати.

Відповідно до довідки, виданої ТзОВ «Вектор-Долина» №05-12 від 05.12.2014р. середньомісячна заробітна плата позивача перед настанням страхового випадку становила 4397,97 грн. (а.с.81), тоді як середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку повинен становити 2638,78 грн. (433,44/5х30,44, де 433,44 грн. - заробітна плата, 5- кількість календарних днів, 30,44 грн. - середньомісячна кількість календарних днів).

У зв'язку з вказаним виникла переплата за період з 24.11.2014р. по 28.03.2016р. у розмірі 17216,55 грн., з метою повернення якої Відділенням винесено постанови від 28.03.2016р. №0906/495/495.1.18 та №0906/495/495.1.19, на виконання яких з страхових виплат позивача стягнуто за березень, квітень, травень та червень по 315,65 грн. щомісячно.

Так, згідно з ч.9 ст.47 Закону №1105-XIV, в редакції чинній на час винесення оскаржуваних постанов, суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Відповідно до п.19 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007р. № 24, в редакції чинній на час винесення оскаржуваних постанов, повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують підстав і розміру відрахування. При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір відрахування не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти відсотків щомісячної страхової виплати, яка належить до виплати потерпілому або особі, яка має на це право.

На підставі аналізу змісту вказаних норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підставою для повернення Фонду сум (неправомірно отриманих або надлишково виплачених), одержаних потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, є, зокрема, подання підроблених документів або свідомо неправдивих відомостей, а також помилка, яка впливає на суму страхових виплат. При цьому, ч.9 ст.47 Закону №1105-XIV не визначено осіб, з яких утримуються зазначені суми. В свою чергу, при утриманні зайво виплачених сум з потерпілого або особи, яка має право на такі, необхідною умовою є одержання згоди щодо підстав і розміру відповідних відрахувань.

Як встановлено з акта перевірки додержання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №09-10-0037/305 від 22.06.2016р. в ході перевірки Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області встановлено, що ОСОБА_2 прийнято на роботу машиністом екскаватора 6-го розряду з 06.08.2014р. згідно Наказу «Про прийом на роботу» №11 від 06.08.2014р., нещасний випадок стався 11.08.2014р. (фактично відпрацьовано 5 календарних днів). Відділенням Фонду проведено перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 за період з 24.11.2014р. по 29.02.2016р. на суму 17216,55 грн. як зайво нарахованих та виплачених сум без згоди ОСОБА_2, чим порушено вимоги п.1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат (а.с.68-73).

У зв'язку з встановленим порушенням Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис №09-10-0037/305-268 від 22.06.2016р. (а.с.74-75).

Окрім того, численні звернення позивача до відповідача, Виконавчої дирекції Фонду, Долинської РДА Івано-Франківської області, Управління Держпраці в Івано-Франківській області щодо правомірності повернення зайво виплаченої суми страхової допомоги, листи-відповіді на які містяться в матеріалах справи, підтверджують незгоду позивача із проведенням відповідних відрахувань.

Відповідно до положень ч.2 ст.10 Закону №1105-XIV, в редакції чинній на час винесення оскаржуваних постанов, Фонд зобов'язаний, зокрема, забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону №1105-XIV достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Частиною 5 ст.15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за 1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 та 2 ч.2 ст.16 Закону №1105-XIV застраховані особи зобов'язані: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону; своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Згідно з ч.3 ст.16 Закону №1105-XIV застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

З аналізу обставин справи та вимог чинного законодавства судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не порушив вищезазначені обов'язки, тоді як помилка виникла у зв'язку з неправильним зазначенням кількості календарних днів у Довідці від 05.12.2014р., при цьому підроблення, виправлень в довідці, подання недостовірних відомостей з боку позивача не встановлено. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження обставин, з якими норми Закону №1105-XIV пов'язують можливість утримання відповідачем сум страхових виплат з особи, що має право на такі виплати.

В свою чергу, судом першої інстанції з пояснень представників відповідача та показань свідка ОСОБА_3 - бухгалтера Підприємства встановлено, що при складанні довідки про заробітну плату позивача, яка подавалась до Фонду бухгалтером помилково вказано кількість відпрацьованих днів: 3 дні замість 5-ти.

Окрім того, п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, наведеними положеннями Цивільного кодексу України також передбачено неможливість повернення переплати отриманих страхових сум у разі відсутності недобросовісності з боку позивача.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області встановивши, що допущено помилку в розрахунку середньомісячної заробітної плати (доходу) перед настанням страхового випадку у Довідці №05-12 від 05.12.2014р., яка суттєво вплинула на суму призначеної щомісячної страхової виплати позивачу, діяв не у відповідності із законом, а безпідставно переклав відповідальність за такі дії на застраховану особу - ОСОБА_2, тоді як не встановлено факту підробки будь-яких документів або надання неправдивих відомостей з боку позивача та згоди позивача на проведення відповідних відрахувань не отримано. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності постанов №0906/495/495.1/18 та №0906/495/495.1/19 від 28 березня 2016 року та їх скасування.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09.08.2016р. виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частинах постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2016р. та зазначено розрахунок коштів, стягнутих на користь позивача як безпідставно утриманих Відділенням на загальну суму - 5419,51 грн., правильність обчислення якої підтверджено представником відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та позивачем не оскаржено.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2016 року у справі №343/1274/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш

Повний текст Ухвали складено 19.10.2016р.