Рішення № 62121294, 12.10.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 668/4564/16-ц

Номер провадження 22-ц/791/2066/16 Головуючий в І інстанції Котьо І.В.

Категорія Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоКолісниченка А.Г.,суддів:Вербицької Л.І., Радченка С.В.,за участю секретаря:Сікори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Електромаш" на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто- Електромаш" про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року до суду із зазначеним позовом звернувся ОСОБА_5, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.08.2004 року його прийняли на роботу на посаду чергового по поверху у ТОВ «Авто - Електромаш». 14.06.2006 року його було переведено на посаду сторожа в охорону на тому ж підприємстві. 03.12.2015 року ОСОБА_5 звільнився з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Однак, на день звільнення ТОВ «Авто - Електромаш» з ними не розрахувалося, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі більше 13000 грн. Крім цього, як зазначає позивач, те, що відповідач в день його звільнення і до подання до суду позову не провів з ним повний розрахунок, заподіяло йому великих моральних страждань, оскільки це змушувало його весь час переживати з приводу утримання сім'ї, яка була позбавлена нормального життєвого спілкування з оточуючими їх близькими людьми, а в самого позивача через брак коштів з'явилося відчуття постійної тривоги, хвилювання, нервові розлади, безсоння, що в свою чергу призвело до звернення в лікарню. ОСОБА_5 оцінює відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 10 000 грн. На підставі чого, просив суд стягнути з відповідача на його користь проіндексовану заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2015 року по 03.12.2015 року, моральну шкоду в сумі 10 000 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.12.2015 року по 04.03.2016 року в сумі 4134 грн.

Протягом розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені ним позовні вимоги, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.01.2015 року по 03.12.2015 року в сумі 15 640,60 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в порядку ст.117 КЗпП України, за період з 04.12.2015 року по 04.06.2016 року в сумі 8 268 грн.; та на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2016 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Авто - Електромаш» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі, з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.01.2015 року по 03.12.2015 року в сумі 15 640,60 грн. (сума зазначена без здійснення обов'язкових відрахувань (податків, внесків, зборів та інше) із заробітної плати), заборгованість по виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.12.2015 року по 04.06.2016 року в сумі 8 268 грн. (сума зазначена без здійснення обов'язкових відрахувань (податків, внесків, зборів та інше) із заробітної плати) та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. Стягнуто з ТОВ «Авто - Електромаш» в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду ТОВ «Авто - Електромаш» подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що звільнившись з підприємства 03.12.2015 року ОСОБА_5 не звертався до бухгалтерії підприємства з вимогою про виплату заробітної плати при його звільненні. Неодноразово, з огляду на неявку позивача, листами, котрі були відправлені на адресу позивача, було запропоновано з'явитись на підприємство для отримання розрахунку. З огляду на неявку позивача на підприємство, для отримання остаточного розрахунку при звільненні, заробітна плата ОСОБА_5 була депонована та зберігалась в касі підприємства станом на 04.12.2015 року, про що свідчать відомості на виплату грошей, якими було депоновано заробітну плату позивача до її фактичного отримання в касі підприємства. Така бухгалтерська операція була проведена через те, що позивач не приходив на підприємство для отримання своєї заробітної плати і не звертався з такою вимогою після звільнення. Крім того, позивач отримав остаточний розрахунок 01.12.2015 року, згідно оборотно-сальдової відомості, за відсутності вини працівника та з огляду на власний умисел щодо затягування отримання. Позовна заява подана ним до суду 18.03.2016 року, тобто вже після спливу тримісячного терміну встановленого законодавством, суд має відмовити у задоволенні позовних вимог позивача саме з цих підстав п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».На підставі чого, ТОВ «Авто - Електромаш» просило заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким зменшити стягнення з ТОВ «Авто - Електромаш» заробітної плати до 10526,00 грн., в частині інших вимог, щодо стягнення з ТОВ «Авто - Електромаш» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8268 грн., та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

ОСОБА_5 та його представниця ОСОБА_6, у судовому засіданні, проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. на задоволенні апеляції наполягали, з підстав зазначених у скарзі.

Представниця ТОВ «Авто - Електромаш» - Христюк В.В., у судовому засіданні на задоволенні апеляції наполягала з підстав зазначених у скарзі

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ТОВ «Авто - Електромаш» підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивачу з вини роботодавця не було виплачено заборгованість із заробітної плати у розмірі 15640,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Також відповідно до ст.117 КЗпП України суд стягнув на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8 268 грн. Крім того, порушення трудових прав позивача призвело до його моральних страждань, у зв'язку з чим судом стягнуто моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_5 про стягнення на його користь заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, однак не може повністю погодитись з визначеним судом розміром стягнутих сум з огляду на наступне.

Стаття 115 КЗпП України передбачає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.ст.47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснив, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 ( з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я та призначення пенсії..

З матеріалів справи вбачається, що в період з 18.08.2014 року по 03.12.2015 року позивач ОСОБА_5 працював в ТОВ «Авто - Електромаш», про що свідчать відповідні записи в трудовій книжці позивача серії АС № 217964 (а.с. 6).

Однак, на день звільнення ТОВ Авто - Електромаш» з ним не розрахувалося, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем з 01.01.2015 року по 03.12.2015 року залишилась заборгованість по виплаті заробітної плати. Як вбачається з видаткового касового ордеру від 04.12.2015 року розмір заборгованості станом на вказану дату становив 10 526 грн. Такий розмір заборгованості визнає і відповідач і позивач, які дійшли згоди щодо цього у судовому засіданні апеляційного суду. Зважаючи на те, що розмір заборгованості визнаний обома сторонами, колегія суддів вважає його встановленим. Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем апеляційному суду розмір заборгованості із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції станом на травень 2016 року становив 11 126 грн. 99 коп. Представниця відповідача у судовому засіданні не заперечувала проти саме такого розміру заборгованості. Отже і щодо цього сторони дійшли згоди у судовому засіданні.

Згідно копії довідки про середню заробітну плату (дохід) виданої ТОВ «Авто - Електромаш» 29.02.2016 року № 7, за період з червня по листопад позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 8011,23 грн., а його середньоденна заробітна плата (дохід) складає 43,78 грн. При цьому як вбачається з довідки при розрахунку середньоденної заробітної плати, відповідач виходив із календарної кількості робочих днів у місяці, що не відповідає вимогам законодавства.

Так, виходячи з методики розрахунку середнього заробітку,який визначений у постанові КМУ від 08.02.1995 року № 100 середній заробіток розраховується виходячи з його розміру за два останні місяці, що передували звільненню. При цьому нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Отже сума нарахованої заробітної плати позивачу за жовтень та листопад 2015 року становить 2756 грн. Кількість робочих днів відпрацьованих у жовтні та листопаді 2015 року становить 43 дні. Таким чином, розмір середньої заробітної плати за один день роботи складає 2756,00/43 =64,09 грн.

Кількість робочих днів в 2015 році складає ( починаючи з 04.12.2015 року): грудень - 19 робочих днів. Розмір середнього заробітку за 2015 рік становить 19 р/д * 64,09 грн./день =1217,71 грн. Кількість робочих днів 01.01.2016 року по 04.06.2016 року становить 106 робочих днів. Розмір середнього заробітку за 2016 рік становить: 106р/д*64,09 грн./день = 6793,54 грн. Таким чином, розмір середнього заробітку за цей час має становити 8011,25 грн. Отже розмір його стягнення, визначений за оскаржуваним рішенням суду має бути зменшений з 8268 грн. до 8011,25 грн. Крім того, розмір заборгованості відповідача по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції щомісяця також підлягає зменшенню з 15 640,60 грн. до 11 126,99 грн.

В частині стягнення моральної шкоди рішення суду підлягає зміні виходячи з наступного.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи ступінь важкості і вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, викликаних зменшенням його матеріального забезпечення, та виходячи із принципів розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що сума 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає зменшенню до 5 000 грн.

Суд першої інстанції належним чином не з'ясував розміру заборгованості, належно не визначив розмір середнього заробітку та не досить виважено підійшов до визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Тому рішення у частині визначення розміру стягнення підлягає зміні на підставі п.п.2,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Щодо витрат на правову допомогу, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 та ПП «Юридичне бюро Данилова» було укладено договір № 9 про надання юридичних послуг від 20.09.2016 року. Згідно квитанції прибуткового касового ордеру № 4 від 27.09.2016 року за надані послуги ОСОБА_5 сплатив 1500 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідним визначити витрати на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, які підлягають стягненню з ТОВ «Авто - Електромаш» у розмірі 1 500 грн.

Доводи апелянта про те, що позивач не звертався за отриманням розрахунку колегією відхиляються, оскільки вони спростовуються доказами, які маються у справі.

Не беруться до уваги також і посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення із позовом до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , оскільки як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п. 25 постанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Оскільки розрахунок з позивачем не проведено до часу звернення його до суду, то строк не є пропущеним.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто - Електромаш» задовольнити частково.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2016 року змінити в частині розміру стягнення заборгованості із заробітної плати зменшивши її з 15 640,60 грн. до 11 126,99 грн., в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 8268 грн. до 8011,25 грн., в частині стягнення компенсації моральної шкоди з 10 000 грн. до 5 000 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто - Електромаш» на користь ОСОБА_5 1 500 грн. в рахунок витрат на правову допомогу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий А.Г.Колісниченко

Судді: Л.І.Вербицька

С.В.Радченко