Постанова № 62121088, 04.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа№ 910/9294/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Майданевича А.Г.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Гуйван Д.П.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька механізована колона №1» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016р. у справі №910/9294/16 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька механізована колона №1»

про стягнення 642058,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення з Відповідача 642058,85 грн. попередньої оплати за договором підряду №3375 від 22.06.2012р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016р. задоволено позовні вимоги. Рішення суду мотивоване тим, що Відповідач свої зобов'язання щодо виконання підрядних робіт за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед Позивачем на суму 642058,85 грн., що підтверджується відповідними актами прийняття виконаних будівельних робіт за підряду №3375 від 22.06.2012р.

Відповідач жодних належних та допустимих доказів у підтвердження виконання ним своїх зобов'язань та спростування обставин, викладених у позові, суду не надав. Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення 642058,85,52 грн. попередньої оплати, позов місцевим судом задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справа була розглянута без участі представника Відповідача. Позивачем не було повністю сплачено суму договору, тому Відповідачем не було виконано роботи. Крім того, Відповідач зазначив про необхідність застосування строків позовної давності до вимог Позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2016р.

Розпорядженням №09-52/4881/16 від 20.09.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого справу передано на розгул колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (судді-доповідача), Майданевича А.Г., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016р. апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження визначеним складом суду.

20.09.2016р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу у справі, в якому просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016р. відкладено розгляд скарги на 04.10.2016р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

22.09.2012р. між Відповідачем та Позивачем був укладений договір підряду №3375, відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався у 2012 році виконати роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а Позивач прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п.2.1. договору Відповідач виконує передбачені цим договором роботи відповідно до проектної документації, документації конкурсних торгів, вимог діючих державних будівельних стандартів, ГОСТів, правил та вимог замовника.

Відповідно до п.3.1. договору сума цього договору без ПДВ становить 7467791,67 грн., ПДВ 1493558,33 грн. Загальна сума договору 8961350,00 грн.

Згідно з п.3.2. договору сума цього договору визначена згідно з кошторисною документацією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється Позивачем до початку виконання робіт в розмірі 80% загальної суми договору, що становить 7169080,00 грн. з ПДВ; наступних розрахунків, які здійснюються протягом 180 днів з моменту прийняття виконаних робіт по окремому етапу згідно з графіками виконаних робіт; остаточного розрахунку, який проводиться замовником протягом 30-ти банківських днів з моменту введення об'єктів в експлуатацію.

Відповідно до п.4.2., 4.3. договору розрахунки проводяться за умови надання рахунків-фактур; розрахунки здійснюються шляхом переказу коштів на поточний рахунок Відповідача, вказаний в рахунку-фактурі.

Згідно з п.5.1. договору строк виконання робіт за цим договором узгоджується Позивачем та Відповідачем в графіках виконання робіт, які є додатками до цього договору і його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.5.6. договору Відповідач розпочинає виконання робіт по цьому договору після отримання від Позивача затвердженої останнім проектної документації, передоплати в розмірі, визначеному цим договором.

Відповідно до п.6.2.1. договору Позивач має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань Відповідачем, повідомивши про це його у строк 14 календарних днів.

Згідно з п.7.2.1 договору в разі здійснення попередньої оплати Позивачем, якщо Відповідач не розпочав виконання робіт, крім сплати штрафних санкцій, Відповідач повертає Позивачеві кошти з урахуванням індексу інфляції.

24.10.2012р. Відповідач виставив Позивачеві рахунки-фактури на загальну суму 3658663,00 грн., а саме №СФ-0000285 від 24.10.2012р. на суму 700417,60 грн., №СФ-0000286 від 24.10.2012р. на суму 1581275,20 грн., №СФ-0000287 від 24.10.2012р. на суму 645237,60 грн., №СФ-0000370 від 18.12.2012р. на суму 731732,60 грн.

На виконання умов договору Позивач перерахував Відповідачеві грошові кошти в сумі 3658663,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9423 від 29.10.2012р. на суму 1581275,20 грн., №9422 від 29.10.2012р. на суму 700417,60 грн., №9424 від 29.10.2012 р. на суму 645237,60 грн., №7073 від 26.12.2012р. на суму 731732,60 грн.

Однак, зобов'язання Відповідачем щодо виконання робіт було виконано частково в сумі 3016604,15 грн., що підтверджується відповідними актами прийняття виконаних будівельних робіт. Таким чином, залишились невиконаними Відповідачем роботи на суму 642058,85 грн.

11.03.2016р. Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу №10-72/2963 про відмову від подальшого виконання робіт та повернення залишку грошових коштів за договором підряду №3375 від 22.06.2012р. Лист-вимога був отриманий Відповідачем 15.03.2016р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Проте, Відповідач залишив вищевказану вимогу без відповіді та реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З встановлених судом обставин вбачається, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір підряду, відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався у 2012 році виконати роботи, а Позивач прийняти і оплатити такі роботи. Загальна сума договору 8961350,00 грн. Умовами договору, сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється Позивачем до початку виконання робіт в розмірі 80% загальної суми договору, що становить 7169080,00 грн. з ПДВ. При цьому, сторони домовились, що розрахунки проводяться за умови надання Відповідачем рахунків-фактур шляхом переказу коштів на поточний рахунок Відповідача, вказаний в рахунку-фактурі. Строк виконання робіт за цим договором був узгоджений Позивачем та Відповідачем в графіку виконання робіт.

24.10.2012р. Відповідач виставив Позивачеві рахунки-фактури на загальну суму 3658663,00 грн., яку Позивачем було сплачено в жовтні-грудні 2012р. Однак, Відповідачем були виконані роботи лише частково на суму 3016604,15 грн. Таким чином, залишились невиконаними Відповідачем роботи на суму 642058,85 грн.

Доводи Відповідача, що Позивачем не було сплачено всього авансу, а тому ним не були виконані роботи, не приймаються апеляційним судом, оскільки відповідно до п.4.2. договору зобов'язання Позивача здійснити попередню оплату виникають за умови надання Відповідачем рахунків-фактур. При цьому, доказами у справі підтверджується здійснення Позивачем передоплати в сумі, яка дорівнює виставленим Відповідачем рахункам-фактурам. Відповідачем не подано суду доказів виставлення рахунків-фактур на решту суми передоплати.

Відповідно до умов договору Позивач має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань Відповідачем, повідомивши про це його у строк 14 календарних днів. Також ст.849 Цивільного кодексу України замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

11.03.2016р. Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу №10-72/2963 про відмову від подальшого виконання робіт та повернення залишку грошових коштів за договором підряду №3375 від 22.06.2012р. Проте, Відповідач залишив вищевказану вимогу без відповіді та реагування.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Відповідача на зазначену суму. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано. Тому місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимогу Позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 642058,85 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Відповідач також зазначає, що суд першої інстанції порушив процесуальні права Відповідача, оскільки розглянув справу та прийняв оскаржуване рішення за відсутності представників Відповідача.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Згідно з ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

З наведених норм та правоположень вбачається, що у разі нез'явлення у судове засідання представника сторони суд може відкласти розгляд справи у разі неможливості вирішення спору. Як вбачається з матеріалів справи місцевим судом розгляд справи неодноразово відкладався, про що Відповідача було повідомлено завчасно, належним чином, проте ні 22.06.2016р., ні 20.07.2016р., ні 01.08.2016р. Відповідач не з'явився.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника Відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Частиною 3. ст.267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом, проте, у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Враховуючи, що розгляд справи в місцевому суді неодноразово відкладався, про що Відповідача було повідомлено завчасно, належним чином, проте Відповідач не з'явився в жодне судове засідання, витребуваних судом документів не подавав, як і не подавав заяви про застосування позовної давності, доказів неможливості подання відповідної заяви в суді першої інстанції суду апеляційної інстанції Відповідач не надав, а тому посилання на пропуск Позивачем строку позовної давності апеляційним судом не приймаються.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.33-34, 43, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька механізована колона №1» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016р. у справі №910/9294/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016р. у справі №910/9294/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді А.Г. Майданевич

С.Р. Станік