Постанова № 62120988, 20.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа№ 910/8451/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Агрикової О.В.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016р. у справі №910/8451/16 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

третя особа ОСОБА_2

про стягнення 10021,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення 10021,60 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2016р. у справі №910/8451/16 позов задоволено частково.

Рішення мотивовано тим, що межі відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування не повинні обов'язково дорівнювати сумі, право вимоги якої перейшло до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування. Враховуючи визначені полісом №АІ/5514345 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до Позивача, а також вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 16697,41 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована невірним застосуванням норм матеріального права при визначенні суми страхового відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2016р.

Розпорядженням від 19.09.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Агрикової О.В., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016р. апеляційну скаргу у справі №910/8451/16 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 20.09.2016р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

29.01.2015р. між Позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0657121/1535/15, відповідно до якого Позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки модель Chevrolet Epica LF69K, державний номер НОМЕР_1.

25.01.2015р. між Відповідачем та Третьою особою був укладений поліс №АІ/5514345 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про страхування цивільно-правової відповідальності останньої, як власника наземного транспортного засобу - автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2. Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, 22.11.2015р. о 09:02 в місті Миколаєві на вул. Київській, 1 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів, відбулось зіткнення автомобіля Chevrolet Epica LF69K, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, з автомобілем Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2, не надала дорогу транспортному засобу марки Chevrolet Epica LF69K, державний номер НОМЕР_1, що призвело до зіткнення автомобілів. Таким чином, ОСОБА_2 порушила Правила дорожнього руху України.

25.11.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на Будівельників» було виставлено ОСОБА_4 рахунок-фактуру №СЧ-0000824 на суму 25816,49 грн. за ремонт автомобіля.

21.12.2015р. Позивачем був складений та підписаний страховий акт №2300092976, відповідно до якого підлягає виплата страхового відшкодування в сумі 25000,00 грн.

22.11.2015р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, суб'єктом оціночної діяльності був наданий звіт №61/11-15 про оцінку вартості збитку, завданого пошкодженням транспортних засобів, відповідно до якого вартість збитку, завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Epica LF69K, державний номер НОМЕР_1 складає 16697,41 грн.

30.12.2015р. Позивачем виплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на Будівельників» страхове відшкодування в сумі 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, що знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, Третя особа зобов'язана відшкодувати Позивачу в порядку регресу шкоду. Оскільки її цивільно-правова відповідальність перед іншими особами за шкоду заподіяну їх майну була застрахована Відповідачем, останній зобов'язаний відшкодувати Позивачу в порядку регресу вказану матеріальну шкоду.

21.01.2016р. Позивач звернувся до Відповідача з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації, в якій просив здійснити відшкодування шкоди в розмірі 25000,00 грн. протягом 7 банківських днів з дати отримання даної вимоги за наступними реквізитами.

18.02.2016р. Відповідач перерахував Позивачеві страхове відшкодування в сумі 14978,40 грн., згідно акту №ФЧФ2014910, що підтверджується банківською випискою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які, зокрема, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Згідно з ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Як встановлено судом, відповідальність Третьої особи, як власника автомобіля «Ford Focus», була застрахована Відповідачем з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн. 22.11.2015р. в місті Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2, та Chevrolet Epica LF69K, державний номер НОМЕР_1. Причиною ДТП стало те, що Третя особа порушила Правила дорожнього руху.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на Будівельників» було виставлено ОСОБА_4 рахунок-фактуру на суму 25816,49 грн. за ремонт автомобіля. Позивачем зазначений випадок був визнаний страховим та виплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на Будівельників» страхове відшкодування в сумі 25000,00 грн.

Разом із тим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, суб'єктом оціночної діяльності був наданий звіт про оцінку вартості збитку, завданого пошкодженням транспортних засобів, відповідно до якого вартість збитку з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Epica LF69K, державний номер НОМЕР_1 складає 16697,41 грн. За результатами розгляду листа-вимоги Позивача Відповідач перерахував Позивачеві 14978,40 грн.

В обґрунтування свої апеляційної скарги Позивач зазначає, що страховик, який виплатив страхове відшкодування відповідно до умов договору набуває право зворотної вимоги до страхової компанії винуватця в сумі страхового відшкодування, що дорівнює фактичним затратам із вирахуванням франшизи. Проте, апеляційний суд не може погодитись з зазначеними доводами виходячи з наступного.

За загальним правилом згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В той же час норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (п.22.1 ст.22 - межами ліміту відповідальності; ст.29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (у випадку його наявності), розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пункту 32.7 ст.32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п.12.1 ст.12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).

Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (який відшкодовує страховик згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує безпосередньо особа, яка завдала збитків.

Отже, Відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України має відшкодовувати безпосередньо особа, яка завдала збитків.

Даний висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.12.2015р. у справі №6-691цс12.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016р. у справі №910/8451/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016р. у справі №910/8451/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.В. Агрикова

С.Р. Станік