Рішення № 62120088, 19.10.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 915/1025/16

м. Миколаїв

за позовом: Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134), код 37992292

до відповідача: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а), код 31319242

про: стягнення 4695 грн. 34 коп.

суддя В.Д. Фролов

ПРИСУТНІ:

від позивача - представник не з’явився

від відповідача - представник не з’явився

Розглянувши матеріали справи господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області (далі-Позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою до Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (далі-Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 4 695 грн. 34 коп. на відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в бюджет міста Миколаєва, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 5, 20-2, 40, 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного серидовища” ст.ст. 10, 11, 33, 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”.

Представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явились.

Представник відповідача в відзиві на позовну заяву зазначив, що визнає позов Державної екологічної інспекції у Миколаївській області в сумі 4 695 грн. 34 коп., проте відповідач не в змозі в даний час виплатити вищезазначену суму через недостатність коштів на рахунку ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”. Крім того, відповідач в відзиві зазначив, що з 06.09.2016 рахунки ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” арештовані.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів, до яких належить атмосферне повітря, громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин в порядку передбаченому Законом України "Про охорону атмосферного повітря" (ст. 10 Закону).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до ст. 11 Закону "Про охорону атмосферного повітря", можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтями 16, 202, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, Державна екологічна інспекція у Миколаївській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Так, згідно направлення №04/147 від 27.10.2015 року, Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області в період з 03 листопада 2015 року по 23 листопада 2015 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”.

За результатами обстеження складено Акт від 03.11.2015 – 23.11.2015 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с.13-23), в якому зафіксовано, що відповідачем на деяких майданчиках підприємства були певний період відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, перелік котелень, що працювали без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведено в акті (а.с.18), що є порушенням ст. 10, ч.5 ст. 11 Закону України “Про атмосферне повітря”. Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: 115 котелень та 1 топкова (використовується для опалення офісних приміщень суб’єкта господарювання), що знаходиться на балансі підприємства. Паливо, що використовується – природний газ.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки, щодо кількості природного газу, використаного на котлоагрегатах підприємства та додаткової інформації про фактичну і номінальну потужність котлоагрегатів, ступенів зменшення викиду Nox під час роботи на низькому навантаженні, нижчій теплоті згорання природного газу (по місяцям), направленої відповідачем позивачу листом №2580/05 від 15.12.2012, розмір збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволів складає 4 695 грн. 34 коп. (а.с.26-32).

Позивачем представлено розрахунок розміру відшкодування збитків проведених у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за №48/16064, з якого вбачається, що державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” без відповідного дозволу заподіяні збитки на суму 4 695 грн. 34 коп.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області направлено ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” пропозицію № 02/02-06/605 від 04.04.2016 для добровільного відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідач неодноразово листами від 25.04.2016, 02.06.2016, 10.08.2016 просив позивача відстрочити сплати збитків посилаючись на скрутне фінансове становище (а.с. 66-68).

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч.1 ст. 149 ГК України).

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до приписів п. п. 3.11, 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 р. № 639 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 за № 48/16064 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, тобто до моменту оформлення дозволу на викид.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у період з листопада 2014 року по квітень 2015 року здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст. 11, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 695 грн. 34 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а, код 31319242) на користь Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134), код 37992292) грошові кошти в сумі 4 695 (чотири тисячі шістсот дев’яносто п’ять) грн. 34 коп. на відшкодування збитків заподіяних державі за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в бюджет міста Миколаєва (розрахунковий рахунок №33116331700005, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 37992781, МФО 826013, банк ГУДКСУ у Миколаївській області).

3. Стягнути з Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а, код 31319242) на користь Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134), код 37992292) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. (розрахунковий рахунок №35218036081032 в Держказначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 37992292, МФО 820172, банк ГУДКСУ у Миколаївській області).

4. Накази видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Суддя В.Д. Фролов