ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2016р. Справа № 914/2382/16
За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів;до відповідача:Приватного підприємства «Ренесанс-Стиль», Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка;про:стягнення 34458,00 грн. боргу та 4897,09 грн. пені за договором на надання послуг будівельними машинами та механізмами від 29.03.2016р. №05/03/16 Суддя Крупник Р.В. Секретар Цяпка О.І.Представники сторін:від позивача:ОСОБА_1;від відповідача:не зявився.
Позивачу розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
СУТЬ СПОРУ:
15.09.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Позивач) до Приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» (надалі Відповідач) про стягнення 34458,00 грн. боргу та 4897,09 грн. пені за договором на надання послуг будівельними машинами та механізмами від 29.03.2016р. №05/03/16.
Ухвалою суду від 16.09.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 26.09.2016р. Ухвалою від 26.09.2016р. суд відклав розгляд справи на 17.10.2016р.
Позивач в судове засідання зявився, просив позов задоволити повністю. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.03.2016р. між ним та відповідачем було укладено договір на надання послуг будівельними машинами та механізмами №05/03/16, на виконання якого, позивачем були надані відповідачу послуги будівельними машинами та механізмами на обєкті по вул. У. Кравченко, 8 на суму 45468,00 грн. За умовами договору, відповідач зобовязувався оплатити надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, однак взятих на себе зобовязань відповідач належним чином не виконав, оплатив надані послуги лише частково, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 37458,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Крім цього, за неналежне виконання зобовязань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 4897,09 грн. пені.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на електронну адресу суду направив відзив на позовну заяву з додатками, а також факсовим звязком клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з відзиву на позовну заяву, основну суму боргу за договором у розмірі 34458,00 грн. відповідач визнає, однак у задоволені вимоги про стягнення 4897,00 грн. пені просить відмовити, оскільки заборгованість перед позивачем виникла через скрутний фінансовий стан підприємства, зумовлений заборгованістю контрагентів перед ПП «Ренесанс-Стиль» та складною економічною ситуацією в країні.
Крім цього, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване можливістю мирного врегулювання спору.
Позивач проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечив, просив в його задоволенні відмовити, так як після подання позову до суду відповідач жодного разу не звертався з пропозицією позасудового врегулювання спору.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зясувавши думку позивача з його приводу, взявши до уваги повторну неявку представника відповідача в судове засідання, відсутність в матеріалах справи доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією позасудового врегулювання спору, прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.
Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
29.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено Договір на надання послуг будівельними машинами та механізмами №05/03/16 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобовязання надати замовнику на будівельному обєкті за адресою: м. Львів, вул. У. Кравченко, 8 послуги будівельними машинами та механізмами, відповідно до Протоколу узгодження вартості послуг (Додатку №1 до Договору), який є невідємною частиною цього договору.
У порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник зобовязується прийняти надані виконавцем послуги та сплатити вартість. Перелік будівельних машин та механізмів, якими виконавець надає послуги за цим договором, ціна одиниці послуг, що є предметом цього договору, визначені сторонами у Протоколі узгодження вартості послуг (Додаток №1 до Договору), який є невідємною частиною цього договору (п. 1.2., 1.3. Договору).
На виконання зобовязань за Договором, позивачем були надані відповідачу послуги екскаватора на будівельному майданчику по вул. У. Кравченко, 8 у м. Львові на суму 45468,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №17 від 15.04.2016р., №21 від 25.04.2016р. Вказані акти підписані представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.
В пункті 3.6. Договору сторони погодили, що замовник оплачує послуги, надані виконавцем протягом 3 (банківських) днів з моменту підписання сторонами актів.
Як вбачається з матеріалів справи, надані відповідачу послуги були оплачені останнім лише частково, зокрема, здійснено часткову оплату за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №17 від 15.04.2016р. в розмірі 8010,00 грн., відповідно до сплати залишилося 9270,00 грн. за зазначеним Актом та 28188,00 грн. за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №21 від 25.04.2016р., всього 34458,00 грн.
У звязку з несплатою наданих послуг, позивач звертався до відповідача з претензією від 19.05.2016р. №05/03/16, якою вимагав в 15-денний термін погасити заборгованість за Договором, однак така залишена без задоволення.
В судовому засіданні позивач підтвердив, що на 17.10.2016р., розмір заборгованості відповідача не змінився та складає 34458,00 грн.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Факт надання передбачених Договором послуг на суму 34458,00 грн. позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується документально.
За змістом п. 3.6. Договору, розрахунок за одержані послуги відповідач повинен був здійснити не пізніше 3 банківських днів після підписання актів здачі-прийняття робіт.
Нормами ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки, у визначений Договором строк, послуги оплачені у повному обсязі не були, відповідач вважається таким, що прострочив, а відтак кошти в розмірі 34458,00 грн. підлягають стягненню з нього в судовому порядку.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Підпунктом 4.1.1. п. 4.1. Договору передбачено, що за порушення строків приймання наданих послуг або строків проведення платежів, передбачених цим договором, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.
Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що така підлягає стягненню з відповідача повністю, в розмірі 4897,09 грн.
Cудом відхиляються посилання відповідача на відсутність грошових коштів та скрутну фінансову ситуацію, як підставу відмови у стягненні 4897,09 грн. пені, оскільки як зазначив Пленум ВГС України в п. 1.10. постанови №14 від 17.12.2013р., у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1378,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» (81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка, вул. Івасюка, 30; код ЄДРПОУ 34571419) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79014, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 35; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 34458,00 грн. боргу, 4897,09 грн. пені та 1378,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
4.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2016р.
Суддя Крупник Р.В.
Судове рішення № 62119813, Господарський суд Львівської області було прийнято 17.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/2382/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: