Ухвала суду № 62119009, 11.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27543/16-к

Провадження № 1-кп/761/1149/2016

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.

секретаря Дігтяр М.О.

прокурора Прядка Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 420161001100000001 внесеному до ЄРДР від 06.01.2016 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Світловодськ, Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366; ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 420161001100000001 внесеному до ЄРДР від 06.01.2016 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якого останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366; ч.4 ст.358 КК України надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва 03.08.2016 р.

Шевченківським районним судом м. Києва вказане кримінальне провадження призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, вважаючи, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Києва, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається та при складанні обвинувального акту дотримані всі вимоги Закону.

Захисник та обвинувачений поклались на розсуд суду при вирішенні питання щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як убачається з обвинувального акту щодо ОСОБА_1, він не відповідає наведеним вище вимогам КПК України.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_1 інкримінується вчинення, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, з юридичного формулювання якого вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у складанні, видачі завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

Однак, як вбачається з викладу фактичних обставин за цим кримінальним правопорушенням, органом досудового розслідування не зазначено, за яких саме обставин які встановив прокурор, ОСОБА_1 вчинив кожну з інкримінованих йому форм об'єктивної сторони, передбачених диспозицією ч.1 ст.366 КК України, а саме склав, видав завідомо неправдиві офіційні документи. Що ж стосується внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, то виклад фактичних обставини за цією формою об'єктивної сторони даного злочину в обвинувальному акті взагалі відсутній.

При цьому в даному випадку суд вважає, що прокурор, встановивши вказані фактичні обставини не виклав їх належним чином в обвинувальному акті, що являється недоліком обвинувального акту.

Крім того, ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366; ч.4 ст.358 КК України, юридичне формулювання, яких викладене у наступній редакції за ч.1 ст.366 КК України дослівно: «Таким чином, ОСОБА_1 склав, видав, завідомо неправдиві офіційні документи, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів» та за ч.4 ст.358 КК України дослівно: «Таким чином, ОСОБА_1 використав завідомо підроблені офіційні документи, які видаються підприємством».

Разом з тим, виклад юридичного формулювання в такому вигляді не відповідає диспозиціям зазначених статей кримінального закону, тоді як в силу ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Так, в юридичному формулюванні за ч.1 ст.366 КК України не зазначено, про складання, видачу саме службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, та про видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів а в юридичному формулюванні за ч.4 ст. 358 КК України орган досудового розслідування вдався до зайвих висловлювань, які не відповідають змісту кримінального закону, зазначивши про те, що використав завідомо підроблені офіційні документи, які видаються підприємством.

Зазначені недоліки, щодо неповноти та невідповідності диспозиціям статей за якими висунуте ОСОБА_1 обвинувачення фактично прирівнюється до його відсутності, оскільки не відповідає Закону України про кримінальну відповідальність.

Слід зауважити, щоза правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно зі ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, тоді як відповідно до ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Таким чином, наведені недоліки обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права останнього на розгляд кримінального провадження в найкоротший строк.

Згідно положення п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Таким чином виявлені недоліки унеможливлюють призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Сам факт неухильного дотримання вимог Закону при складанні обвинувального акта дає можливість обвинуваченому розуміти в чому саме він обвинувачується та ефективно захищатись від висунутого обвинувачення, а суду за результатами розгляду провадження прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314 КПК України, суд

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42016101100000001 внесеному до ЄРДР від 06.01.2016 року, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.366; 4 ст.358 КК України повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 10.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення або з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.А. Голуб