Рішення № 62118492, 12.10.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р.

Справа № 909/701/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Павлюк У. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001;

до відповідача: Комунального підприємства "Комунальник-Т", вул.Галицька,41, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400;

про стягнення 6422 грн. 18 коп., з яких 2517 грн. 47 коп. пеня, 2326 грн. 75 коп. 7 % штрафу, 1118 грн. 92 коп. 3 % річних, 459 грн. 04 коп. інфляційні нарахування.

за участю:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Комунальник-Т" про стягнення 6422 грн. 18 коп., з яких 2517 грн. 47 коп. пеня, 2326 грн. 75 коп. 7 % штрафу, 1118 грн. 92 коп. 3 % річних, 459 грн. 04 коп. інфляційні нарахування.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.08.2012 року між Публічним акціонерним товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем) та Комунальним підприємством "Комунальник-Т" (відповідачем) укладено договір № 12/18-ТЕ-15 купівлі-продажу природного газу.

Згідно п. 1.1. договору, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору, продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 42 тис. куб.м.

Відповідно до п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня - грудня 2012 р. передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 51159 грн. 61 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Як встановлено судом, вартість отриманого природного газу відповідачем сплачено повністю, однак з порушенням строків, встановлених умовами договору, що підтверджується матеріалами справи.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також з актів цивільного законодавства.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, зазначеною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору покупець він у безспірному порядку зобов’язується я сплатити Продавцю, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати за природний газ, поставлений протягом жовтня - грудня 2012 р., позивачем згідно з п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 2517 грн. 47 коп. та 7 % штрафу в сумі 2326 грн. 75 коп.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені та 7 % штрафу.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 2517 грн. 47 коп. та 2326 грн. 75 коп. 7 % штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 1118 грн. 92 коп. 3 % річних, 459 грн. 04 коп. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 2517 грн. 47 коп. пені, 2326 грн. 75 коп. 7 % штрафу, 1118 грн. 92 коп. 3 % річних, 459 грн. 04 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Комунальник-Т" про стягнення 6422 грн. 18 коп. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник-Т", вул. Галицька, 41, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (ідентифікаційний код 37467733) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (ідентифікаційний код 20077720) 2517 (дві тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 47 коп. пені, 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 75 коп. 7 % штрафу, 1118 (одну тисячу сто вісімнадцять) грн. 92 коп. 3 % річних, 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 04 коп. інфляційних нарахувань, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.16

Суддя Неверовська Л. М.