Рішення № 62118308, 17.10.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2016 Справа № 907/516/16

За позовом підприємства із 100% іноземною інвестицією „УРСА, Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Парагон, м. Ужгород

про стягнення суми 110 211,33 грн., в.т. 85 056 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № URSA-2009/5 від 08.01.2009, 16451,92 грн. пені, 2841,15 грн. трьох відсотків річних та 5 862,26 грн. інфляційних нарахувань.

Суддя господарського суду Мокану В.В.

представники:

Позивача ОСОБА_1, довіреність від 02.08.2016

Відповідача ОСОБА_2, директор

СУТЬ СПОРУ: підприємством із 100% іноземною інвестицією „УРСА, Київ заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Парагон, м. Ужгород про стягнення суми 110211,33 грн., в.т. 85056 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № URSA-2009/5 від 08.01.2009, 16451,92 грн. пені, 2841,15 грн. трьох відсотків річних та 5862,26 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на порушення відповідачем взятих на себе згідно договору поставки № URSA-2009/5 від 08.01.2009 року зобовязань в частині повної та своєчасної сплати за отриманий товар, а саме, несплатою відповідачем у строки, визначені договором, суми 85056 грн. за поставлений товар. З огляду на прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань, покликаючись на умови договору та закону, заявник провів нарахування штрафних санкцій і просить суд стягнути з відповідача 16 451 грн. 92 коп. пені, 2 841 грн.15 коп. трьох відсотків річних та 5 862 грн.26 коп. інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягає на вирішенні спору по суті.

Присутній у судовому засіданні директор товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Парагон підтвердив факт поставки товару, між тим, проти позову заперечив, з підстав, зазначених у поданому письмовому поясненні. Водночас, під час судового розгляду уповноважений представник відповідача просить суд припинити провадження в частині стягнення 13000 грн. основного боргу у звязку з частковою оплатою заборгованості в процесі розгляду справи, про що надав відповідні підтверджувальні документи(бухгалтерський звіт за 26.08.2016 року про оплату вартості товару в сумі 5000 грн, бухгалтерський звіт за 22.04.2016 року про оплату вартості товару в сумі 5000 грн та бухгалтерський звіт за

01.09.2016 року про оплату вартості товару в сумі 3000 грн.).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

встановив:

Між підприємством із 100% іноземною інвестицією „УРСА та товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством „Парагон 08.01.2009 року укладено договір поставки № URSA-2009/5.

У відповідності до п.2 договору постачальник зобов'язується поставити у строк та на умовах, визначених договором, товар, найменування, кількість, якість, строк поставки якого зазначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується на умовах цього договору прийняти товар та сплатити його вартість.

Приймання передавання товару підтверджується документально, а саме, підписами уповноважених сторонами осіб у товарно розпорядчих документах (розхідних накладних, а також наданням покупцем довіреностей на отримання товару, оформлених згідно вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей (п. 4.2.1. договору).

Ціни та порядок розрахунків за товар сторонами погоджено в п. 3 договору, яким передбачено, що розрахунки здійснюються протягом тридцяти календарних днів з дати виставлення рахунку. Ціни на товари, встановлені у даному договорі, є цінами, вказаними в прайс листах на скловату у додатку1 та на XPS продукцію у додатку №2.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив на користь покупця партію товару загальною вартістю 160056 грн., що підтверджується видатковою накладною № НОМЕР_1 від 25.05.2015 року, довіреністю № 7 від 25.05.2015 року та товарно транспортною накладною серії 12ААД № 534626 від 25.05.2015 року.

Однак, з матеріалів справи слідує, що відповідачем не було в повному обсязі виконано взятих на себе зобовязань, загалом щодо вказаної поставленої партії товару покупець сплатив лише 75000 грн, а кінцевою датою оплати партії товару за видатковою накладною № НОМЕР_1 від 25.05.2015 є 24.06.2015 року.

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія від 16.03.2016 року за № 16/03/16-01 про стягнення заборгованості за поставлений товар залишена без задоволення, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення з відповідача 85056,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Під час провадження у справі відповідачем здійснено часткове погашення наявної перед позивачем заборгованості на суму 13000 грн., у звязку з чим, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача за поставлений товар складає суму 72056 грн. Присутній в судовому засіданні представник позивача підтвердив здійснену відповідачем часткову оплату заборгованості в сумі 13000 грн.

З врахуванням наведеного провадження у справі в частині стягнення суми 13000 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку відсутністю предмету спору.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 72056 грн. заборгованості належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем визнана та підлягає задоволенню.

Згідно визначення, наведеного у статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином. Порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь заборгованості за поставлений згідно договору поставки № URSA-2009/5 від 08.01.2009 року товар.

За прострочку виконання зобовязань по оплаті поставленого товару позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 5862,26 грн. інфляційних нарахувань та 2841,15 грн. трьох відсотків річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Сума нарахованих позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрату за період з липня 2015 року по червень 2016 року внаслідок здійсненого судом перерахунку з врахуванням положень ч. 2 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» складає 5783,82 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Здійсненим судом перерахунком суми заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3 відсотків річних встановлено, що позивачем проведено таке нарахування за період з 25.06.2015 по 03.08.2016, однак, невірно визначено кількість днів прострочки у цей період, у звязку з чим, за прострочку відповідачем оплати на 406 днів, з відповідача підлягає стягненню сума 2834,18 грн. трьох відсотків річних.

Решта заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, є зайво нарахованими, стягненню не підлягають.

Разом з тим, положення ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає настання правових наслідків, встановлених договором або законом у разі порушення зобов'язання, зокрема, сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) у відповідності до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3.4. договору за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Нарахована позивачем на підставі п. 3.4. договору пеня з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та терміну її нарахування відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України за період з 03.08.2015 по 25.12.2015 у сумі 16451 грн. 92 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1651,89 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Парагон 88000, м. Ужгород, вул. 8 Березня, буд. 4, код ЄДРПОУ 22091486) на користь підприємства із 100% іноземною інвестицією „УРСА, (04073, м. Київ,

проспект Московський, 20Б, код ЄДРПОУ 32776560) 97125 (дев'яносто сім тисяч сто двадцять пять) грн. 92 коп., в т.ч. суму 72056 (сімдесят дві тисячі п'ятдесят шість) грн. основного боргу, 16451( шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят один) грн. 92 коп. пені, 2834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 18 коп. трьох відсотків річних та 5783 (пять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 82 коп. інфляційних нарахувань, а також суму 1651 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одну) грн. 89 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. - припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу

Повне рішення складено 19.10.2016 року.

Суддя Мокану В.В.