Ухвала суду № 62118264, 26.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46853/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е., при секретарі Сулимі А.А., за участю сторони кримінального провадження - слідчого групи Подоляка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України Мечкала С.В. про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України Мечкало С.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016000000000069 від 16.03.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 у січні 2016 року (точний час і день досудовим розслідуванням не встановлені), будучи депутатом та секретарем Затоківської селищної ради м. Білгород- Дністровського Одеської області, на ґрунті конфлікту з представником ТОВ «Літус Маріс» ОСОБА_6., який виник між ними через діяльність указаного товариства та стосувався будівництва набережної у смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, вирішив вчинити умисне вбивство останнього.

14.09.2016 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.09.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

15.09.2016 ОСОБА_3 Печерським районним судом м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час досудового розслідування встановлено, що 01.10.2010 між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено шлюб.

Згідно інформаційної довідки електронної бази Сервісного центру МВС України у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль TOYOTA CAMRY номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, дата реєстрації 22.06.2016.

Згідно з положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до положень ст. 73 Сімейного кодексу України при відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу.

Вказані кримінальні правопорушення є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, крім того в рамках даного кримінального провадження потерпілими можуть бути заявлено цивільні позови, враховуючи викладені вище підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт вище переліченого майна, з метою подальшого забезпечення заявлених цивільних позовів у кримінальному провадженні та забезпечення можливої конфіскації майна в майбутньому, існує обґрунтована необхідність в накладенні арешту на вищевказане майно.

Заслухавши пояснення слідчого в обґрунтування доводів та вимог клопотання, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Органом досудового розслідування шляхом внесення вищевказаного клопотання ініційовано питання про накладення арешту на майно ОСОБА_5, яка хоча і є дружиною підозрюваного, проте до кримінальної відповідальності не притягується.

Питання про накладення арешту на 1/2 частини вказаного майна, яка у відповідності до вимог СК України могла б належати підозрюваному, органом досудового розслідування в поданому клопотанні не ініційовано.

За таких обставин накладення арешту на майно ОСОБА_5 з метою виконання вироку в частині конфіскації майна або забезпечення цивільного позову, визнається слідчим суддею необґрунтованим.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 172,173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України Мечкала С.В. про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.Е. Тарасюк