Рішення № 62118239, 20.10.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 жовтня 2016 р. Справа № 903/624/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Захід Леон-Фарм

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 43342грн. 58коп.

Суддя Слободян О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач ТОВ " Захід Леон-Фарм " звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 43342,58 грн., з них: 20105,33грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки №46 від 23.04.2015р., 3557,50грн. - 30% річних, 857,40грн. інфляційних нарахувань, 18254,96грн. штрафу згідно п.8.3 договору, курсової різниці в сумі 567,39грн., нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідачем.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

Згідно договору поставки та видаткових накладних позивач поставив відповідачу медичний товар на суму 24080,05грн.. Однак у терміни, встановлені договором, відповідач не здійснив розрахунки за поставлений товар, внаслідок чого утворився борг в сумі 20105,33грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2016 року. Також, за прострочення виконання договірних зобовязань відповідачу нараховано 3557,50грн. 30% річних, 857,40грн. інфляційних нарахувань, 18254,96грн. штрафу та 567,39грн. курсової різниці.

В судове засідання представники сторін не зявились.

На адресу суду позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та пояснення щодо нарахування штрафу, інфляційних, річних та курсової різниці.

Відповідач двічі не зявився в судове засідання, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.09.2016р. та про відкладення розгляду справи від 04.10.2016р. направлялися відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти «Причина повернення: за закінченням терміну зберігання; за зазначеною адресою відсутній».

Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Згідно п.3.9.2. даної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

23.04.2015р. між позивачем - ТОВ Захід Леон-Фарм (Постачальник) та відповідачем ФОП ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №46.

Згідно п.1.1 Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити медичний товар згідно замовлення Покупця, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу медичний товар на загальну суму 24080,05грн., що підтверджується підписаними видатковими накладними № РВ-0004186 (23.12.15),№ РВ-0004187 (23.12.15), № РВ-0004250 (30.12Л5), № РВ-0004251 (30.12.15),№ РВ-0004252 (30.12.15), № РВ-0000606 (02.02.16),№ РВ-0000607 (02.02.16), № РВ-0000608 (02.02.16).

Факт отримання відповідачем даного товару підтверджується підписами відповідача та його печаткою на видаткових накладних в графі «отримав».

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок постачальника протягом _ календарних днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару або з моменту отримання відповідної партії товару.

Відповідач, в порушення договірних зобовязань, повну оплату отриманого товару не здійснив. Отриманий товар, згідно виписок по рахунку, відповідач оплатив частково, всього на суму 3974,72грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 20105,33грн., що також підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2016р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 20105,33грн., не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачачається з видаткових накладних, термін оплати товару встановлено протягом 3-ох календарних днів з дати отримання товару (дати видаткової накладної).

У п.8.3. договору сторони погодили, що якщо покупець не сплачує платежі за товар у строки, передбачені даним договором, то він зобов'язаний виплатити на користь постачальника штраф у розмірі двадцяти процентів від вартості поставленого товару.

Згідно п.6.2. договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України - гривнях.

Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що у випадку збільшення курсу долару США, установленого Національним банком України, більш ніж на 3 % за період з моменту передання товару до моменту його оплати, постачальник має право пропорційно збільшити ціну товару та вимагати його оплати покупцем згідно здійсненого перерахунку в повному обсязі, а покупець зобов'язується оплатити таку збільшену ціну товару.

Відповідно до п.4 наказу Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000р. "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Вплив змін валютних курсів" курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах," а саме встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. договору сторони встановили, що за не оплату чи прострочення оплати по даному договору покупець сплачує постачальнику тридцять процентів річних від вартості поставленого товару.

В звязку з порушенням відповідачем умов договору, йому нараховано 3557,50грн. - 30% річних за період з 27.12.2015р. по 26.08.2016р., 18254,96грн. штрафу та 567,39грн. курсової різниці, які є підставними та підлягають до стягнення.

Крім того, судом встановлено, що підставними є нарахування позивачем 799,07грн. інфляційних втрат за період грудень 2015р. серпень 2016р. В частині стягнення 58,33грн. інфляційних втрат необхідно відмовити, в звязку з помилкою в розрахунку.

Перевірка розрахунків позивача здійснена судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ".

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (45244 Волинська обл., Ківерцівський район, с.Дачне, вул..Миру, 20, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Леон-Фарм (76018, м.Івано-Франківськ, вул..Залізнична, 9-А, код ЄДРПОУ 36733143) 43284грн. 25коп. (з них: 20105,33грн. основного боргу, 3557,50грн. 30% річних, 799,07грн. інфляційних втрат, 18254,96грн. штрафу та 567,39грн. курсової різниці), а також 1376грн. 15коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

20.10.2016

СуддяО. Г. Слободян