Постанова № 62117067, 12.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 жовтня 2016 року 11:25 справа №826/477/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Павленка В.В.;

відповідача: Бібіка О.В.;

Каландарова О.Л.;

Кіся В.С.;

Комахи Ю.Ю.;

Сукомела О.О.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ ФІНАНС"доНаціонального банку Українипроскасування рішеньНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 жовтня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ ФІНАНС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30 грудня 2015 року №651 про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є позивач, за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/477/16, закінчено підготовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2016 року об'єднано позовні вимоги в даній адміністративні справі та справі №826/2735/16 за позовом ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, в межах якої позивач оскаржує рішення відповідача від 04 лютого 2016 року №45 "Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP", в одне провадження і присвоєно справі номер №826/477/16.

В судовому засіданні 12 жовтня 2016 року представники позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти задоволення позову заперечили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

За наслідками виявлення у ході планової перевірки порушень вимог законодавства України з питань діяльності платіжних систем рішенням Національного банку України від 30 грудня 2015 року №651 "Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (далі по тексту - Рішення №651), за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем" зупинено переказ коштів у ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" до усунення порушень.

Вказане рішення прийнято внаслідок допущення позивачем наступних порушень:

- не забезпечено виконання пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" щодо зупинення операцій з переказу коштів після 06 серпня 2014 року через програмно технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою;

- порушувалися вимоги Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні": діяльність внутрішньодержавної платіжної системи (ВПС) 24 NONSTOP здійснювалась всупереч законодавству України, яке вимагає, щоб платіжна система діяла відповідно до установлених платіжною організацією цією платіжної системи та узгоджених з Національним банком України правил (пункти 9.2, 9.3 статті 9); порушувалися строки проведення переказів коштів (пункт 8.5 статті 8); не розміщувались в доступному для огляду клієнтів місці або на ПТКС інформація щодо електронної адреси платіжної системи та режиму роботи (пункт 24.7 статті 24);

- порушувались вимоги Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженого постановою Національного банку України від 04 лютого 2014 року №43: використовувалась торгівельна марка, яка відрізняється від офіційного найменування платіжної системи, про що не було повідомлено Національний банк України (пункт 8 розділу І Положення); надавалися послуги платіжної системи, що не були узгоджені з Національним банком України (пункт 9 розділу ІІ Положення);

- не подано до Національного банку України засвідчених в установленому порядку копій змін до Внутрішніх правил про переказ коштів та Статуту у встановлені строки всупереч вимогам пункту 2.5 Положення про порядок видачі небанківськими фінансовими установами ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 лютого 2013 року №57;

- до Національного банку України подавалася неповна та недостовірна статична звітність всупереч вимогам Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року №124, та вимогам пункту 8 розділу І Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року №755;

- на офіційному сайті платіжної організації відображалася неактуальна інформація, зокрема інформація щодо вартості послуг, що надаються користувачам, порядку (умов) здійснення переказу коштів, переліку та і обов'язків платіжної організації платіжної системи та її учасників, а також переліку учасників (пункти 1, 2 розділу ХІІІ Положення №755).

За невиконання Рішення №651 відповідно до рішення Національного банку України від 04 лютого 2016 року №45 "Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP" (далі по тексту - Рішення №45) виключено з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників систем та операторів послуг платіжної інфраструктури ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС".

Позивач вважає вказані рішення незаконними та такими, що прийняті відповідачем із перевищенням повноважень, виходячи з наступного: рішення про обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах Національний банк України має право приймати лише після застосування заходів впливу, передбачених розділом VІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року №524; відповідач застосував норми вказаного Положення в редакції, що набула чинності після проведення перевірки ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС". Крім того позивач зазначає про надання ним до Національного банку України доказів усунення порушень, зазначених у Рішенні №651, що спростовує необхідність виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив про відповідність оскаржуваних рішень вимогам законодавства та вказав, що чинне законодавство не обмежує Національний банк України обмежувати застосування до об'єктів нагляду (оверсайту) певних заходів впливу в залежності від виду послуг, що надаються; зміни, внесені до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року №524, лише змінили підстави для застосування заходів впливу, а право на їх застосування було передбачене і у попередній редакції Положення.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 29 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків.

Пункт 41.1 статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачає, що Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків (далі - нагляд (оверсайт) платіжних систем) у частині їх діяльності в Україні відповідно до цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" об'єктами нагляду (оверсайту) платіжних систем є платіжні організації платіжних систем, клірингові та процесингові установи, учасники платіжних систем, інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг або здійснювати операційні та інші технологічні функції в платіжних системах.

Згідно з пунктом 41.4 статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" порядок здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пункт 41.6 статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що Національний банк України має право вимагати від об'єктів нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них такі заходи впливу: проведення переговорів з особами, які є об'єктами нагляду (оверсайту), стосовно необхідності приведення їх діяльності у відповідність із встановленими вимогами; письмове застереження щодо усунення порушень; обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; накладання штрафів на посадових осіб юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, які є об'єктами нагляду (оверсайту), у порядку, встановленому законодавством України; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури; заборона здійснення діяльності в Україні.

Таким чином, Національний банк України наділений повноваженнями щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та має право вимагати від об'єктів нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них заходи впливу аж до обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні та виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

Порядок пред'явлення Національним банком України вимог до об'єктів нагляду (оверсайта) щодо усунення порушень Закону, нормативно-правових актів Національного банку з питань діяльності в Україні платіжних систем та систем розрахунків (далі - платіжні системи), а також переказу коштів (далі - законодавство України) та застосування до них заходів впливу за порушення законодавства України, визначених статтею 41 Закону, встановлює Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року №524 (далі по тексту - Положення №524).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк за порушення об'єктами нагляду (оверсайта), якими є платіжні організації платіжних систем та систем розрахунків, члени/учасники платіжних систем (далі - учасники платіжних систем), оператори послуг платіжної інфраструктури, вимог законодавства України адекватно вчиненим порушенням має право застосувати до них заходи впливу, до яких належать, зокрема обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (далі - реєстр платіжних систем).

За правилами пункту 1 розділу ІІІ Положення Національний банк має право в порядку, установленому цим розділом, застосовувати до об'єктів нагляду (оверсайта) заходи впливу на підставі зокрема результатів (матеріалів) перевірок об'єктів нагляду (оверсайта) щодо дотримання ними вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення рішення про застосування заходу впливу до об'єкта нагляду (оверсайта) (далі - рішення про застосування заходу впливу) приймає Правління Національного банку, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) відповідно до цього Положення.

Пункт 1 розділу VII Положення передбачає, що Національний банк у разі виявлення порушень/неусунення порушень об'єктом нагляду (оверсайта) законодавства України, зазначених у розділі VI цього Положення, а також нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку, приймає рішення про обмеження, зупинення чи припинення надання об'єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах в Україні.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Положення Національний банк має право застосувати до об'єкта нагляду (оверсайта) такий захід впливу, як виключення з реєстру платіжних систем у разі: невиконання Рішення або неусунення порушень, за які до об'єкта нагляду (оверсайта) були застосовані заходи впливу, передбачені розділами VI, VII цього Положення; повторного (протягом року) невиконання вимог нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку.

Враховуючи наведені норми Положення, суд приходить до висновку, що Національний банк України має право приймати рішення про обмеження, зупинення чи припинення надання об'єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах в Україні у разі виявлення порушень нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку; у свою чергу не усунення встановлених порушень є підставою для застосовування до об'єкта нагляду (оверсайта) такого заходу впливу, як виключення з реєстру платіжних систем.

При цьому суд звертає увагу, що норми Положення не передбачають, що застосуванню заходу впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення надання об'єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах має передувати обов'язкове застосування Національним банком України такого заходу впливу як письмове застереження, оскільки порушень об'єктом нагляду (оверсайта) нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій є самостійною підставою для обмеження, зупинення чи припинення надання об'єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах.

Як свідчать обставини справи, зупинення переказу коштів у ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", здійснено у тому числі у зв'язку із не забезпеченням виконання пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" щодо зупинення операцій з переказу коштів після 06 серпня 2014 року через програмно технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.

Так, відповідно до пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року №436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України "Про Національний банк України", статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про боротьбу з тероризмом", розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року №435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" Правління Національного банку України постановило: небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.

Разом з тим, у довідці Національного банку України, складеної за результатами перевірки ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", зафіксовано, що згідно з інформацією наданою Службою безпеки України, позивач не зупинив функціонування ПТКС на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і після 06 серпня 2014 року продовжувало їх обслуговування, інкасацію та приймання платежів у ВПС 24 NONSTOP; вибірковою перевіркою реєстру операцій з переказу коштів за період з 01 січня 2015 року по 22 червня 2015 року встановлено факти здійснення операцій з переказу коштів через ПТКС, які належать ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.

Колегія суддів зауважує, що позивач не заперечує вчинення порушення нормативно-правового акта Національного банку України, що містить вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій, так само як і решту порушень, зафіксованих у Рішенні №651, та не надає доказів на їх спростування.

З огляду на викладене, суд вважає, що зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", здійснено правомірно.

Позивач стверджує, що до прийняття Рішення №45 ним усунуто виявлені перевіркою порушення та вважає, що відповідач мав відновити надання послуг у платіжній системі.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів усунення порушень, що вказані у Рішенні №651, до прийняття відповідачем рішення про виключення з реєстру платіжних систем.

Суд враховує наявність у справі копій листів позивача від 06 січня 2016 року №3 та від 12 січня 2016 року №8, адресовані заступнику Голови Національного банку України, в яких ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" повідомляє про усунення виявлених перевіркою порушень та просить відновити переказ грошових коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, однак, такі листи не підтверджують усунення позивачем виявлених порушень або вжиття будь-яких заходів щодо цього.

Оскільки у справі відсутні докази невиконання позивачем Рішення №651, суд вважає, що виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників систем та операторів послуг платіжної інфраструктури ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", відбулось правомірно.

Посилання позивача на неможливість застосування Положення в редакції, що набрала чинності після проведення перевірки ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" є помилковими, оскільки заходи впливу мають застосовуватись саме на підставі та у порядку нормативно-правового акта, чинного на час такого застосування, а не момент проведення перевірки; у свою чергу принцип незворотності дії закону у часі до спірних правовідносин може застосовуватись лише при кваліфікації правопорушення, а не під час процедури застосування відповідальності за вчинені порушення.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" про скасування рішень нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ ФІНАНС" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов