Постанова № 62117014, 18.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2016 року № 826/8663/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

до

Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві

про

скасування постанови про накладення штрафу ВП № 50382285 від 19.05.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про скасування постанови про накладення штрафу ВП №50382285 від 19.05.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративною суду від 16.02.2016 року, у справі №2а-15313/10/2670 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо повернення ТОВ «Рамбурс-Трайгон» бюджетного відшкодування у розмірі 21848193,00 грн., зобов’язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва висновок із зазначенням суми у розмірі 21848193,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Рамбурс-Трайгон», в іншій частині позов залишено без задоволення.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, надало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій зазначено вимогу про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративною суду від 16.02.2016 року у справі №2а-15313/10/2670 в частині задоволення адміністративного позову, а також подано клопотання про зупинення виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 року у справі №2а-15313/10/2670 до розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року №2а-15313/10/2670 (№К/800/6406/16) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві та задоволено частково клопотання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень - зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі №2а-15313/10/2670 в частині зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва висновок із зазначенням суми у розмірі 21848193,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Рамбурс-Трайгон», до закінчення касаційного провадження.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві постановою 03.03.2016 року ВП №50382285 відкрито виконавче провадження на підставі заяви представника стягувача щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2а-15313/10/2670.

10.05.2016 року до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві надійшла вимога державного виконавця від 27.04.2016 року виконання рішення суду у справі №2а-15313/12/2670 та постанова про накладення штрафу від 27.04.2016 року ВП №50382285 у розмірі 680,00 грн.

ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 10.05.2016 року №1502/9/26-59-10 повідомила Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві, що не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу та клопотання про зупинення виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 у справі 2а-15313/10/2670 до розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом України.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову від 19.05.2016 року №50382285, якою на ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві накладено штраф у розмірі 1 360,00 грн. за невиконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі – Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У ч.1 ст.17 Закону №606-XIV зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №606-XIV Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У ч.1 ст.31 Закону №606-XIV зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.75 Закону № 606-XIV у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.89 Закону №606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно ч.2 ст.89 Закону №606-XIV У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

У п.3 Розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (надалі – Інструкція №512/5) зазначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 10.05.2016 року №1502/9/26-59-10 повідомила відповідача, що не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу та клопотання про зупинення виконання судових рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року №2а-15313/10/2670 (№К/800/6406/16), крім іншого, задоволено частково клопотання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень - зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі №2а-15313/10/2670 в частині зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва висновок із зазначенням суми у розмірі 21848193,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Рамбурс-Трайгон», до закінчення касаційного провадження.

Таким чином, позивачем у строк до 04.05.2016 року не було виконано рішення суду. Однак, беручи до уваги те, що на час ухвалення спірної постанови було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі №2а-15313/10/2670 в частині. Причини невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк визнаються судом поважними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо скасування постанови про накладення штрафу ВП №50382285 від 19.05.2016 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві ВП № 50382285 від 19.05.2016 року про накладення штрафу.

3. Судові витрати в сумі 1 378,00 грн. присудити на користь Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук