Ухвала суду № 62116720, 04.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

04 жовтня 2016 року м. Київ № 826/4972/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Мар'янченка Д.А., розглянувши в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою суду від 11.07.2016 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 11.07.2016 р.

В обґрунтування даної заяви представник позивача зазначив, що мотивувальна частина постанови містить суперечності та взаємовиключні висновки, що без відповідного роз'яснення суду, який прийняв цю постанову, унеможливлює належну підготовку апеляційної скарги на зазначене судове рішення.

В даній заяві представник позивача просить суд: роз'яснити чи було визнано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадировим В.В. договір банківського вкладу (депозиту) №020-09511-240215 від 24.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» нікчемним і якщо так то навіщо оскаржувати накази цього ж відповідача, яким визначено застосування наслідків нікчемності цього договору? Яким чином пояснюється виплата позивачу 30.10.2015 року часткового відшкодування за договором, визнаним нікчемним та/або виплати по якому обмежені? Чим пояснюються мотиви неврахування судом правової позиції Верховного Суду України у справі №21-286а16 (826/20410/14) від 15.06.2016 року.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення вказаної заяви.

Вирішуючи заяву про роз'яснення по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до постанови ВАС України від 06.05.2010 р. підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Оскільки роз'ясненню підлягає резолютивна частина постанови, в той час як представник позивача звернувся до суду за роз'ясненням мотивувальної частини постанови, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду від 11.07.2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов