Справа № 502/2051/16-ц 2/502/1074/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2016 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
в складі:
головуючого - судді Ібадової Н. П.,
за участю секретаря судового засідання Фоміної О. В.,
розглянувши цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, до відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Представництво Одеської Товарної Біржі в м.Ізмаїл, «Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна»,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до Кілійського районного суду Одеської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Представництво Одеської Товарної Біржі в м.Ізмаїл, «Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, від 14.09.2016 року, уточнену позовну заяву, від 26.09.2016 року, та уточнену позовну заяву, від 17.10.2016 року, позивачі вказують, що 30.12.1998 року, представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїл, було зареєстровано Договір № 3988 купівлі продажу нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири № 34, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Кілія, вулиця Червоногвардійська, будинок 24, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 (на теперішній час прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_7, ОСОБА_4 (продавцями, надалі Відповідачі) та ОСОБА_2, ОСОБА_1 (покупцями, надалі Позивачі). Відповідно до вказаного договору купівлі продажу, ОСОБА_3, який діяв від свого імені та від імені неповнолітніх, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, та ОСОБА_4, яка діяла від свого імені, продали ОСОБА_2 та ОСОБА_1, трикімнатну квартиру № 34, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Кілія, вулиця Червоногвардійська, будинок, 24. В подальшому зазначений договір купівлі продажу, був зареєстрований, 13.01.1999 року, в Кілійському МБТІ. З 13.01.1999 року позивачі повністю володіють зазначеною квартирою, та з 15.01.1999 року, зареєстровані у вказаній квартирі, що підтверджується відповідними штампами у паспортах. Фактично, як вказують позивачі, правочин обома сторонами, був повністю виконаний, відповідачами була звільнена квартира, передані ключі, вони знялися з реєстрації за вказаною адресою, а позивачі разом з дітьми вїхали до вказаної квартири.
Також позивачі вказують, що в момент укладання договору, сторони керувались положеннями спеціального законодавства, щодо укладання договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі продажу, сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало. В звязку з тим, що на теперішній час, через недотримання вимог, щодо форми договору, неможливо, як належним власникам, розпоряджатись нерухомим майном, яке було продано Відповідачами у 1998 році, на підставі договору № 3988 купівлі продажу нерухомого майна, зареєстрованого представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїл, позивачі змушені звернутись до суду.
На підставі вищезазначеного просять суд, визнати дійсним, зареєстрований 30.12.1998 року, представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїл, Договір № 3988 купівлі продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_3, який діяв від свого імені та від імені неповнолітніх, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, та ОСОБА_4, яка діяла від свого імені, (продавцями) та ОСОБА_2, ОСОБА_1 (покупцями).
Позивачі, ОСОБА_2, ОСОБА_1, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги по уточненій позовній заяві, від 17.10.2016 року, підтримали у повному обсязі.
Відповідачі, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнали у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Представництво Одеської Товарної Біржі в м.Ізмаїл, викликалася належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві, але до суду не з"явилася.
Дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3988, укладеного 30.12.1998 року зареєстрованого представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі, встановлено, що (надалі мовою оригіналу): «ОСОБА_9 действующий от себя и от им. несовершеннолетних, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, являющиеся членом биржи со статусом «Н», в дальнейшем «Продавцы», продали, а ОСОБА_13 и ОСОБА_14, являющиеся членом биржи со статусом «Н», в дальнейшем «Покупатели», купили квартиру, имеющую общую площадь 65, 4 кв. м., 3 /трех/ комнат, жилой площадью 40, 2 кв. м., по адресу АДРЕСА_1.») а.с. 31-33).
Також, п. 5 зазначеного договору, від 30.12.1998 року, передбачено, що (далі мовою оригіналу): «Квартира продана за 16200,00 гривен, которые получены «Продавцом» до подписания настоящего договора, и принадлежит новому собственнику: ОСОБА_13, ОСОБА_14 в равных долях.»( а.с. 31-33).
Відповідно до п. 11 вказаного договору, від 30.12.1998 року, (надалі мовою оригіналу): «Настоящий договор в соответствии с требованиями, установленными ст. 15 Закона Украины «О товарной бирже», зарегистрирован на Одесской товарной бирже в Журнале регистрации биржевых сделок с недвижимостью, регистрационный № 3988 , от 30 декабря 1998 г., и записано в реестровую книгу под № 8917 дело № кн. 40 стр. 28 от 13.01.1999 года»( а.с. 31-33).
Також, зазначений договір зареєстровано, Кілійським РБТІ від 13.01.1999 року (далі мовою оригіналу): «Квартира АДРЕСА_2, зарегистрирован по праву частной собственности за гр-ми ОСОБА_13 и ОСОБА_14 в равных долях на основании договора купли продажи, зарегистрированного Представительством Одесской товарной биржи в гор. Измаиле, 30 декабря 1998 года, реестр. № 3988, и записано в реестровую книгу под № 8917 дело № кн. 40 стр. 28 от 13.01.1999 года» /а. с.10-13/ .
Відповідно звіту про оцінку майна, від 01.08.2016 року, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 65, 4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3, та висновку про вартість об?єкта оцінки, ринкова вартість вказаного об?єкта оцінки, складає 372150, 00 гривень./а. с. 16-29/.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Враховуючи те, що договір купівлі продажу сторонами було укладено у 1998 році, суд вважає,що застосуванню підлягають відповідні положення Цивільного Кодексу , що діяли на момент укладення договору між сторонами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», який діяв на час укладення договору купівлі-продажу, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються укладеними з моменту її реєстрації на біржі.
Оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства, щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору повністю виконано, суд вважає що позивачі на законних підставах набули право власності на вказане майно і не в змозі розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від їх волі, в звязку з чим вважає, що право власності позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому задовольняє позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6,7,10,27-31,157,158,208, 209, 212-215,218,223,294 ЦПК України,суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, «Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна», задовольнити повністю.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу № 3988, від 30 грудня 1998 року, укладеного між «Продавцями» ОСОБА_4, ОСОБА_3, який діяв від себе і від імені неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_8 та «Покупцями» ОСОБА_2, ОСОБА_1, зареєстрований представництвом Одеської товарної біржі в м.Ізмаїлі.
Рішення суду набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_15
Судове рішення № 62115117, Кілійський районний суд Одеської області було прийнято 18.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 502/2051/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: