Постанова № 62111099, 17.10.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/2231/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2016 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Сьоря С.І., при секретарі Яворській А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, закрити провадження по справі у звязку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що 29.03.2016 року він керував автомобілем НОМЕР_1. Разом з ним в автомобілі перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Керуючи автомобілем, він виїхав з двору будинку по вул..Правобережній, 50 в м.Кременчуці та здійснив зупинку біля будинку №93 по вул.. Республіканській, для того, щоб висадити пасажирів. Двигун автомобіля він не вимикав, оскільки збирався продовжувати рух, однак був заблокований патрульним автомобілем. До нього підійшов інспектор Шаброва Є.І. та запропонувала надати документи на автомобіль не пояснивши причину. Він предявив посвідчення водія та реєстраційний талон на автомобіль. Також, інспектор вимагав предявити страховий поліс, чим порушив вимоги ст.. 16 Закону України «Про дорожній рух». Після чого інспектор намагався записати його данні до свого блокноту, однак він не дозволив цього зробити на підставі Закону України «Про персональні дані». Потім інспектор сів у службовий автомобіль, а він в той час знаходився в своєму автомобілі. Через деякий час інспектор вийшов зі службового автомобіля вже зі складеною постановою та підійшов до нього, щоб вписати в постанову його персональні дані, тобто постанова про вчинення ним адміністративного правопорушення складалась за його відсутності. Підставою складання постанови стало те, що він нібито порушив вимоги дорожнього знаку 3.4 ПДР України.

З указаним твердженням поліцейського він не погодився, оскільки він виїжджав з двору, знак 3.34 ПДР України знаходився метрів за 50 від виїзду, тому він фізичного його бачити не міг.

Вказані пояснення інспектор до уваги не прийняв. На прохання надати йому можливість викласти свої пояснення з приводу даного правопорушення на окремому аркуші паперу в письмовому вигляді, інспектор йому відмовив.

Вважає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, винесена з порушенням норм матеріального процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені, при цьому пояснив, що дійсно 29.03.2016 року він керував автомобілем НОМЕР_1 та виїхав на вул.Республіканську в м.Кременчуці із двору будинку та фізично не міг бачити та не бачив наявність дорожнього знаку 3.34 (Зупинка заборонена), який було встановлено на перехресті, яке розташоване на відстані близько 50 метрів до виїзду із двору, що відповідно унеможливило виконання ним його вимог цього знаку.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП в судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у звязку з його необґрунтованістю, оскільки позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення та справу відносно нього було розглянуто поліцейським з дотриманням вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 29 березня 2016 року він із його знайомими перебували в якості пасажирів в автомобілі, яким керував позивач. Їм було необхідно заїхати до магазину, який знаходився у дворах багатоповерхівок. Виявивши, що магазину не має, вони проїхали через двори будинків та виїхали на вул.Республіканську в м.Кременчуці де позивач зупинив автомобіль біля іншого магазину та після зупинки він пішов до магазину. Після того як він повернувся до автомобіля, то біля автомобіля стояли поліцейські та ОСОБА_1 йому пояснив, що поліцейську хочуть притягнути його до відповідальності за порушення вимог знаку 3.34 ПДР (Стоянка заборонена). На це він сказав, що вони виїжджали на вул.Республіканську в м.Кременчуці із двору багатоповерхівки та по ходу їх руху і до зупинки автомобіля жодних знаків, які б забороняли зупинку чи стоянку, встановлено не було. Знак, на який посилався поліцейський, встановлено на значній відстані від двору будинку із якого вони виїжджали та його з того місця не видно.

Як встановлено судом, 29 березня 2016 року поліцейським патрульної роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП ОСОБА_4 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №672541, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 29.03.2016 року о 12 год. 00 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Кременчуці по вул.. Республіканській, 93 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим вчинив правопорушення передбачена ст..122 ч.1 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність зокрема за порушення водіями вимог дорожніх знаків, правил зупинки та стоянки.

Відповідно до вимог дорожнього знаку 3.34 ПДР України, Зупинку заборонено, забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно ст..213 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ст..222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст..254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ст..258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення повнолітніми особами адміністративних правопорушень, передбачених ст..122 ч.1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст..283 КУпАП.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено главою 22 КУпАП та ст..279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Також, відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, розяснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обовязки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі . Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст..285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ній взагалі не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при накладенні на позивача відповідачем адміністративного стягнення було порушено загальні засади накладення адміністративного стягнення, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не додержано вимоги глави 22 КУпАП, якою визначено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема позивачу було роз»янено його права та обов»язки фактично після винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка, в свою чергу не оголошувалась, докази фактично не досліджувались.

Порушення норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача

П.2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Під дорожньою обстановкою розуміється - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Тобто, в даному випадку, для наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України, поліцейський повинен був встановити, зокрема, не сам по собі факт здійснення позивачем зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України, а факт того, що при керуванні транспортним засобом позивач мав об»єктивну можливість побачити вказаний дорожній знак та після цього умисно не виконав встановлену ним заборону.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог та в судовому засіданні, посилається на те, що при виїзді із дворів багатоквартирних будинків та по ходу руху керованого ним автомобіля і до моменту зупинки автомобіля, не було встановлено жодного знаку, який би забороняв зупинку чи стоянку транспортних засобів на місці, де він зупинився, а дорожній знак 3.34 ПДР України, за порушення вимог якого його притягли до адміністративної відповідальності, було встановлено на значній відстані від місця де він виїжджав на вул.Республіканську в м.Кременчуці і він не мав об»єктивної можливості побачити цей знак.

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив також і свідок ОСОБА_2

Наданий представником відповідача та переглянутий в судовому засіданні відеозапис, який зроблено 29.03.2016 року за допомогою нагрудної камери поліцейського, не містить достатніх відомостей на спростування вказаних тверджень позивача, а інших доказів представником відповідача на їх спростування не надано.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині скасування оскаржуваної постанови є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

З наведеного вбачається, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому в задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167, 171 - 2 КАС України ст.ст.9, 10, 33, 268, 287 - 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №672541 від 29 березня 2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП скасувати.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: