Ухвала суду № 62110446, 20.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/25150/15

У Х В А Л А

20 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Ойл» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент Ойл» (далі – Позивач, ТОВ «Елемент Ойл») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – Відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2015 року №0000702202 та №0000712202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2016 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі повернуто Апелянту.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, необхідністю забезпечення доступу до правосуддя, а також неприбуткового характеру діяльності ДПІ у Святошинському районі. Крім іншого, Відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яка обґрунтована тим, що Апелянтом процесуальні строки на апеляційне оскарження постанови суду не пропущені.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 186, 187, 189 КАС України, а саме – пропущено десятиденний строк оскарження постанови суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не зазначена дата її подання, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Так, при поданні апеляційної скарги, Апелянтом не було дотримано вимог ч. 2 ст. 186 КАС України, а саме – пропущено десятиденний строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови від 05.04.2016 року отримано уповноваженою особою ДПІ у Святошинському районі 25.04.2016 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 5 а.с. 36). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції було 05.05.2016 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв'язку 02.08.2016 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Твердження Апелянта про те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі повернуто у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 187 КАС України, а тому строки апеляційного оскарження не пропущено, судом оцінюється критично з огляду на таке.

Відповідачем не подано доказів на підтвердження, по-перше, дати отримання ухвали суду апеляційної інстанції від 15.07.2016 року, по-друге, оскарження у касаційному порядку ухвали суду про повернення апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про дотримання останнім строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.

Приписами ч. 4 ст. 189 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 187 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

Водночас, подана Відповідачем апеляційна скарга дати її подання не містить.

Крім іншого, приписами ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким визначено Позивачу розмір грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 24 447 134,00 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва складає 403 377,71 грн. (24 447 134,00 х 1,5% х 110%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.

Оцінюючи клопотання Відповідача про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим відсутністю коштів на його сплату, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов’язком суду, можливість реалізації якого пов’язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

При цьому, судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак посилання Апелянта на те, що відсутність на момент подання апеляційної скарги у ГУ ДФС у м. Києві коштів на сплату судового збору є перешкодою для доступу у правосудді, є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, зі змісту листа Державної судової адміністрації України від 11.08.2016 року №10-5761/16 вбачається, що обсяг видатків з Державного бюджету України на 2016 року органам ДФС України на сплату судового збору запланований у розмірі 711 млн. грн.. У той час як станом на 31.07.2016 року було використано лише 8,1 % від запланованих асигнувань, що свідчить про передчасність твердження Апелянта про неможливість забезпечення сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в ухвалах від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15, від 29.02.2016 року у справі №810/1495/15, від 01.03.2016 року у справі № 810/1674/15.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відтак, враховуючи, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України процесуальний строк оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення цього строку причини поважними визнані не були, не зазначено дату подання апеляційної скарги, а також до неї не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строків для усунення визначених недоліків шляхом: подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови із зазначенням інших причин його пропуску; зазначення дати подання апеляційної скарги; надання документу про сплату судового збору або обґрунтованого клопотання про звільнення від його сплати, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.

Керуючись ст.ст. 186, 189 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Ойл» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без руху.

Одночасно повідомляю, що Апелянт протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із зазначенням підстави для поновлення строку, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк