Ухвала суду № 62110372, 19.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12675/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2016 року по справі за його позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Ірклієнка Юрія Петровича про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. про:

визнання протиправним та скасування рішення про визнання нікчемними правочинів щодо перерахунку грошових коштів;

зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, ухвали суду першої інстанції та просить направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому апелянт посилається на те, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду саме адміністративним судом, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у даних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, посилався на висновки Верховного Суду України ( постанови від 16.02.2016 року № 21-4846а15, від 15.06.2016 року № 826/20410/14), за якою на спори, що виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на слідуюче.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою.

Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.

При цьому, згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

У свою чергу, згідно з пунктом першим частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 статті 244-2 КАС України, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відступаючи від позиції ВСУ, колегія суддів зазначає, що до цих спорів немає підстав застосовувати приписи статті 12 ГПК України та поширювати на них юрисдикцію господарських судів.

Так, згідно із зазначеною нормою, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство (пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Отже, підвідомчі господарським судам спори з майновими вимогами саме до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство.

У свою чергу, з аналізу норм законодавства, яке регулює питання ліквідації боржників через їх неплатоспроможність, випливає, що в будь-якому разі учасником спору в процесі ліквідації певного суб'єкта є цей суб'єкт, тобто боржник.

Однак, правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Такі правовідносини не породжують прав та обов'язків для банку, оскільки банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд.

Колегія суддів вважає, що спір про відшкодування вкладникам коштів за рахунок Фонду не є спором у процесі ліквідації банку, так як ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду.

Недаремно в статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавець чітко виокремив такі самостійні функції Фонду, як здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом (пункт 4 частини другої статті 4); здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини другої статті 4 згаданого Закону).

Отже, аналізуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором, який не є спором у процесі ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до п.4 ч.1. ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено неправильний висновок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, а тому ухвала суду підлягає скасування з направленням справи на продовження розгляду.

Крім того, оскільки апеляційну скаргу задоволено, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 1378 грн. (платіжне доручення від 08.09.2016 року № 43).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2016 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Ірклієнка Юрія Петровича ( ЄДРПОУ 38619024) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.