Ухвала суду № 62110314, 13.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3042/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Маліновська В.М.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Рибак І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.,

суддів Дзюбіна В.В., Масенка Д.Є.,

при секретарі судового засідання Сологуб В.І.,

з участю:

прокурора Дергунова В.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонька Д.Л., яке погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Мазуром О.В., та продовжено строк тримання під вартою до 20 вересня 2016 року включно,з визначенням застави в розмірі 21771 мінімальних заробітних плат, що становить 30000438 гривень, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Володимир-Волинський Волинської області,громадянина України, офіційно на території України не працює, останнє місце реєстрації в АДРЕСА_1, проживав з 2010 року до моменту затримання 28 травня 2016 року в Республіці Еквадор, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 зазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення процесуальних дій, а саме виконати вимоги ст. ст. 290 - 293 КПК України, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого. На думку апелянта,ОСОБА_2 було незаконно затримано, оскільки ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 березня 2014 року про надання дозволу на затримання ОСОБА_2, станом на травень 2016 року втратила свою дію. Також захисник вважає, що слідчим суддею не враховано даних про особу ОСОБА_2, який раніше не судимий, має дочку, позитивно характеризується, та визначено підозрюваному завідомо непомірний розмір застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013000000000245 від 27 вересня 2013 року запідозрою громадянина України ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України.

18 червня 2010 року за правилами, визначеними КПК України 1960 року, було порушено кримінальну справу № 548 стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

18 квітня 2011 року в межах кримінальної справи № 548 порушено провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст.209 КК України.

19 квітня 2011 року в рамках кримінальної справи № 548 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

20 квітня 2011 року зі справи № 548 в окреме провадження виділено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, яку об'єднано в одному провадженні з кримінальною справою № 593.

12 серпня 2011 року з кримінальної справи № 593 в окреме провадження виділено кримінальну справу № 677 стосовно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Того ж дня, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 206 КПК України (1960 року), досудове розслідування зупинено.

27 вересня 2013 року Головним слідчим управлінням СБ України внесено відомості про кримінальні провадження № № 22013000000000245, 22013000000000246, 22013000000000247, 22013000000000248, 22013000000000249 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України.

17 жовтня 2013 року Генеральною прокуратурою України матеріали кримінальних проваджень № № 22013000000000245-22013000000000249 об'єднано в одне провадження за № 22013000000000245.

05 листопада 2013 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Того ж дня, в порядку ст. 281 КПК України, ОСОБА_2 оголошено в розшук та здобуто докази щодо його перебування у Республіці Еквадор, а досудове розслідування відповідно п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у кримінальному проваджені № 22013000000000245 зупинено.

11 березня 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

29 січня 2016 року згідно зі ст. 282 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22013000000000245 відновлено та того ж дня, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, зупинено.

30 березня 2016 року згідно зі ст. 282 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22013000000000245 відновлено та того ж дня, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, зупинено.

28 травня 2016 року ОСОБА_2 був затриманий в міжнародному аеропорту «Бориспіль» при проходженні прикордонного контролю.

Того ж дня, згідно зі ст. 282 КПК України, з огляду на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22013000000000245 було відновлено.

Фактично цього ж дня йому вручено повідомлення про підозру, складене 05 листопада 2013 року, про що свідчить його підпис в тексті повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2016 року до підозрюваного ОСОБА_2 в межах кримінального провадження за № 22013000000000245 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з моменту постановлення ухвали, з визначенням застави в розмірі 37 092 мінімальних заробітних плат, що становить 50 000 016,00 гривень.

21 липня 2016 року першим заступником Генерального прокурора України Сторожуком Д.А. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 23 листопада 2016 року.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2016 року строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 продовжено до 26 серпня 2016 року включно з визначенням застави у розмірі 21 771 мінімальних заробітних плат, що становить 30 000 438,00 гривень.

19 серпня 2016 року старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонько Д.Л., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Мазуром О.В., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою.Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим через необхідність проведення процесуальних дій, а саме виконати вимоги ст. ст. 290 - 293 КПК України, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 та ч. 4 ст. 358 КК України, заявлені під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 ризики не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки з 2011 року має громадянство і паспорт громадянина Республіки Еквадор, постійного місця проживання на території України не має, а також може впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

22 серпня 2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва дане клопотання старшого слідчого було частково задоволено та продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 20 вересня 2016 року включно,з визначенням застави в розмірі 21771 мінімальних заробітних плат, що становить 30000438 гривень.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, конкретні обставини кримінального провадження, а також з огляду на те, що ОСОБА_2 має громадянство та паспорт громадянина Республіки Еквадор.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування і суду, а також впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч доводам захисника, врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник звертає увагу в своїй апеляційній скарзі.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України слідчий суддя визначив підозрюваному ОСОБА_7 також розмір застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, який щодо нього застосований.

Таким чином, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 20 вересня 2016 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонька Д.Л., погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Мазуром О.В., та продовжено строк тримання під вартою до 20 вересня 2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 21771 мінімальних заробітних плат, що становить 30000438 гривень, щодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Масенко Д.Є.