Ухвала суду № 62110313, 13.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/869/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (надалі за текстом - «ТОВ «Вітаполіс») звернулось до суду з позовом в якому просило визнати незаконними та скасувати: рішення (лист) державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (надалі за текстом - «ДПІ у Києво-Святошинському районі») № 9266/10/10-13-11-02-10 від 11.08.2015 р.; рішення Головного управління ДФС у Київській області (надалі за текстом - «ГУ ДФС у Київській області») № 2708/10/10-36-11-01-14 від 09.10.2015 р.; рішення Державної фіскальної служби України (надалі за текстом - «ДФС України») № 27857/6/99-99-11-02-02-15 від 23.11.2015 р. Позивач просив також зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі включити відомості з податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 р. до облікових даних ТОВ «Вітаполіс» у інформаційних базах ДФС України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ДПІ у Києво-Святошинському районі у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість подану ТОВ «Вітаполіс» за липень 2015 р., викладену у листі № 9266/10/10-13-11-02-10 від 11.08.2015 р. та визнано цю податкову декларацію такою, що подана у день її фактичного отримання органом Державної фіскальної служби. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2015 року ТОВ «Вітаполіс» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 р., разом із необхідними додатками.

За даними відмітки на цій декларації її було зареєстровано ДПІ у Києво-Святошинському районі за № 1500032637.

Листом № 9266/10/10-13-11-02-10 від 11.08.2015 р. ДПІ у Києво-Святошинському районі повідомила позивача про те, що подана ним звітність не визнана податковою у зв'язку з тим, що вона подана з порушенням пункту 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

21 вересня 2015 р. ТОВ «Вітаполіс» оскаржило рішення про не визнання декларацію податковою звітністю до ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням № 2708/10/10-36-11-01-14 від 09.10.2015 р. названий відповідач відмовив у задоволенні скарги.

23 листопада 2015 р. позивач звернувся зі скаргою до ДФС України за результатами розгляду якої прийнято рішення № 27857/6/99-99-11-02-02-15 від 23.11.2015 р. про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до пункту 55.1 статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Статтею 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно пункту 56.6 названої статті ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що скасувати рішення у процедурі адміністративного оскарження є правом контролюючого органу вищого рівня.

При цьому, у випадку незадоволення скарги платника податків таке рішення контролюючого органу не створює для платника податків будь-яких нових обов'язків, тобто не призводить до порушення прав останнього.

За таких обставин, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав протиправною відмову ДПІ у Києво-Святошинському районі у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість подану ТОВ «Вітаполіс» за липень 2015 р., викладену у листі № 9266/10/10-13-11-02-10 від 11.08.2015 р., з огляду на те, що адміністративний позов містив вимогу про визнання її незаконною, є помилковим.

За змістом частини 11 статті 171, частини 5 статті 171-1 КАС України незаконними можуть бути визнані: нормативно-правовий акт, акти Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Із змісту статті 162 КАС України випливає, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.

Судова колегія погоджується з твердженням позивача про те, що окружний адміністративний суд, вірно пославшись у мотивувальній частині на пункт 49.13 статті 49 ПК України, яким передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, у резолютивній частині постанови помилково визнав податкову декларацію ТОВ «Вітаполіс» поданою 10.08.2015 р.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що така описка підлягає виправленню самим судом у порядку ст. 169 КАС України і не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.О.Аліменко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 18 жовтня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Аліменко В.О.

Мацедонська В.Е.