Ухвала суду № 62110175, 19.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-11343 Головуючий у 1-й інстанції - Батрин О.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 8 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Обухівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, Державної казначейської служби України про стягнення коштів у відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 8 червня 2016 року за безпідставністю заявленого позову відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Обухівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, Державної казначейської служби України про стягнення коштів у відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с.176-177).

В суд апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток (а.с.190-192). Суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 у справі № 2а-850/12/1070, яка вступила в законну силу 09.10.2013, визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області повернути ОСОБА_3 сплачений позивачем збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з відчуження автомобіля в сумі 2 647 грн. 50 коп. та стягнуто ці кошти з Управління ПФУ на користь ОСОБА_3

Під час судового розгляду позивачем не доведено, що неправомірні дії відповідача - Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо безпідставного стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відчуження автомобіля та відмови у його поверненні завдали позивачу душевних страждань.

Факт заподіяння позивачеві моральних страждань, що є однією із складових відшкодування шкоди, позивачем не доведений.

Заявлені позивачем на відшкодування майнової шкоди 49 грн. 41 коп. не є такою шкодою, оскільки, по-перше, частина заявленої суми не співпадає у часі із сплатою вищенаведеного збору; по-друге, вказані витрати позивача не є збитками у розумінні положень ст.22 ЦК України.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою відсутність правових підстав для задоволення заявленого ОСОБА_3, позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача не містить.

Посилання апеляційної скарги на те, що порушення майнових прав позивача на грошові кошти у розмірі 2 647 грн. 50 коп. тривало майже чотири роки, тому йому, безумовно, заподіяна моральна шкода, яка полягає у порушенні права власності, оскільки неможливість розпоряджатися власними грошовими коштами призвела до позбавлення можливостей реалізації позивачем своїх звичок і бажань, що є душевним стражданням, відхиляються апеляційним судом як безпідставні виходячи з наступного.

По-перше, указана сума була сплачена позивачем при реєстрації придбаного ним автомобіля. Реєстрація автомобілів управліннями ПФУ не здійснюється. Тобто дій, направлених на позбавлення позивача цієї власності (грошей у розмірі 2 647 грн. 50 коп.), Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не вчиняло.

По-друге, як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року, указана сума збору була сплачена позивачем у вересні 2010 року при реєстрації придбаного ним на підставі договору купівлі-продажу автомобіля "Форд" вартістю 105 900 грн. Із заявою про повернення цих коштів позивач звернувся у грудні 2011 року (а.с.165 звор.).

Ці фактичні обставини указують на те, що неможливість протягом певного періоду часу розпоряджатися грошовими коштами, сума яких є у 40 разів меншою від суми, витраченої на придбання майна (автомобіля), не може бути розцінена судом як реальне позбавлення можливостей реалізації позивачем своїх звичок і бажань, що призводить до реальних душевних переживань і страждань. Крім того, у розпорядженні суду відсутні дані, що не маючи цих коштів у своєму розпорядженні більш ніж рік до пред'явлення вимоги про їх повернення, позивач якимсь чином реально відчував їх відсутність, що призводило до реальних душевних переживань і страждань.

За таких обставин висновок районного суду про те, що факт заподіяння позивачеві моральних страждань не доведений, є правильним.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 8 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О.Невідома