Вирок № 62109249, 19.10.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/202/15-к

1-кп/311/304/2016

19.10.2016 Кримінальне провадження № 1-кп/311/304/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Арустамян Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бондурівка Немирівського району Вінницької області, громадянина України, який має повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей немає, визначеного місця проживання немає, останнє відоме місце проживання без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 26 травня 2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України до 200 годин громадських робіт; 2) 11 серпня 2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт; 3) 08 листопада 2011 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.389 КК України до п'яти місяців п'ятнадцяти днів арешту. На підставі ст.71, ч.1 ст.72 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 11 серпня 2010 року та остаточно призначено покарання - шість місяців арешту; 4) 01 березня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України до двох років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08 листопада 2011 року та остаточно призначено покарання - два роки один місяць позбавлення волі. 09 грудня 2013 року звільнений з Микитинської ВК Донецької області №87 по відбуттю строку покарання; 5) 25 лютого 2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до трьох місяців арешту. 14.07.2015 року звільнений з Оріхівської ВК Запорізької області №88 по відбуттю строку покарання; 6) 02 вересня 2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.395 КК України до чотирьох місяців арешту. Вирок набрав законної сили - 03.10.2016 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

03 січня 2015 року, близько о 04-00 годині ОСОБА_1, з дозволу власника знаходився в домоволодінні АДРЕСА_2 де діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, повторно викрав електродриль «Н1VІ», яка належить ОСОБА_2, вартістю 253 гривні 56 копійок. Після чого зник з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2, матеріальну шкоду на суму 253 гривні 56 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечує та суду пояснив, що з дозволу господаря ОСОБА_2 перебував в житловому будинку АДРЕСА_2 у якого напередодні виконував роботи по найму та допомагав по господарству, ввечері разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Вранці наступного дня 03.01.2015 року, коли прокинувся близько о 04-00 годині, він побачив у кімнаті електродриль зеленого кольору та вирішив її забрати з собою, з метою подальшого продажу. Взяв електродриль, поклав її у пакет з продуктами харчування та відразу з будинку вийшов. Господар ОСОБА_2 у той час ще відпочивав та його не бачив. Він пішки направився додому в АДРЕСА_1, де і зберігав викрадену електродриль. В подальшому, через декілька днів електричну дриль у нього було вилучено працівниками поліції та повернуто потерпілому. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та запевнив, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у скоєному щиросердечно розкаявся та запевнив суд. що побідного більше не повториться, в ході судового розгляду даного кримінального провадження активно сприяв встановленню істини, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. Крім того, заподіяна потерпілому ОСОБА_2 матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі шляхом повернення працівниками поліції потерпілому ОСОБА_2 викраденого майна у вигляді електродрилі «Н1VІ". Обставин, які обтяжують покарання, судом під час розгляду справи не встановлено. Разом з тим, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, утриманців не має, постійного місця реєстрації та визначеного місця проживання взагалі немає, за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, громадський порядок не порушував, скарг від сусідів не надходило. З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_2, який цивільний позов не заявив, покарання просить призначити на розсуд суду, та враховуючи відсутність тяжких наслідків від протиправних дій обвинуваченого, а також з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був судимий за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин та корисливих злочинів, які на теперішній час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі, певних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних діянь та небажання ставати на шлях виправлення, тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімального строку, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України та при призначенні покарання суд застосовує положення ст.72, ч.4 ст.70 КК України з урахуванням наявності на теперішній час невідбутого покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 02.09.2016 року у вигляді арешту.

Разом з цим, при призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинення ним злочину за ч.2 ст.185 КК України у даному кримінальному провадженні, суд вважає недоцільним застосовування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ч.4 ст.70 КК України за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 25.02.2015 року (а.с.50-51), оскільки покарання за вказаним вироком у вигляді трьох місяців арешту ОСОБА_1 фактично відбув та 14.07.2015 року був звільнений з Оріхівської ВК (№88) Запорізької області по відбуттю строку покарання.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у даному кримінальному проваджені судової товарознавчої експертизи № 90 від 19.01.2015 року, в розмірі 245 грн.70 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: електродриль «Н1VІ", яка знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, згідно розписки від 20.01.2015 року (а.с.33), суд вважає необхідним залишити потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у вигляді особистого зобов'язання, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 20.01.2015 року, суд вважає необхідним змінити на тримання під вартою у зв'язку з призначенням ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з позбавленням волі, а також враховуючи ті обставини, що на теперішній час ОСОБА_1 вже перебуває під вартою та фактично відбуває покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 02.09.2016 року у вигляді арешту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 02.09.2016 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, обраний у даному кримінальному провадженні згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 20.01.2015 року - змінити на тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 19 жовтня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання - період перебування ОСОБА_1 під вартою у Вільнянському слідчому ізоляторі Запорізької області в період часу з 02 вересня 2016 року по 18 жовтня 2016 року включно, згідно вироку Василівського районного суду Запорізької області від 02.09.2016 року та у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року) - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи № 90 від 20.01.2015 року - в розмірі 245 гривень 70 копійок.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - електродриль «Н1VІ" зеленого кольору, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, згідно розписки від 20.01.2015 року (а.с.33) - залишити потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО