Рішення № 62108238, 19.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/877/16-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А. М.Провадження № 22-ц/780/5203/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22 19.10.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Ігнатченко Н.В., Фінагєєва В.О.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, треті особи: Тетіївське районне управління юстиції, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, Тетіївська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, треті особи: Тетіївське районне управління юстиції, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, Тетіївська районна державна адміністрація, в якому просило визнати договір оренди земельної ділянки укладений 29 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним та скасувати його державну реєстрацію, а також стягнути з відповідачів судові витрати по справі, зокрема, витрати на правову допомогу.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,6554 га, кадастровий № 3224683600:04:007:0010, укладений 29 травня 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Скасовано державну реєстрацію права оренди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,6554 га, кадастровий № 3224683600:04:007:0010.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» з кожного по 1689 гривень понесених судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині стягнення судових витрат, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення та розподілу витрат на правову допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 4 квітня 2016 року між ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» та Адвокатським бюро «Євстігнєєва» було укладено договір про надання послуг адвоката №8-КБР/2016 (а.с. 48).

17 червня 2016 року було здійснено оплату гонорару за послуги згідно вказаного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 480 (а.с. 47).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції посилався на те, що ці витрати є документально підтвердженими.

Проте колегія суддів не може погодитись таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно із п. 47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року№ 4191-VI«Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Відповідно до п.48 вказаної Постанови, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем були надані докази укладення договору з адвокатським бюро та оплати послуг. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт надання зазначених у вказаному договорі послуг, повязаних із розглядом даної цивільної справи, зокрема, розрахунок витрат, акт прийому-передачі виконаних робіт. В судових засіданнях у межах розгляду справи представник адвокатського бюро участі не брав. Докази підготовки адвокатом або помічником адвоката процесуальних документів у матеріалах справи відсутні.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. Самі лише докази укладення угоди про надання правової допомоги і її оплати не можуть бути підставою для відшкодування цих витрат, якщо адвокат в судових засіданнях участі не брав.

Відповідно до вимогст. 309 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права тощо.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до необгрунтованого висновку про необхідність стягнення із відповідачів на користь позивача 2000 гривень витрат на правову допомогу.

Тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року в частині стягнення судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги, оскільки висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року судові витрати було стягнено в однаковому розмірі з обох відповідачів. Рішення в апеляційному порядку оскаржив тільки ОСОБА_2

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. З врахуванням наведеного, судова колегія змінює рішення суду в частині розподілу судових витрат також і щодо відповідача ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Кашперівка Тетіївського району Київської області на користь Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» з кожного по 689 гривень понесених судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді