Ухвала суду № 62104643, 17.10.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 682/1899/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1109/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Янчук Т.О.,

суддів: Пастощука М.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Кошельника В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2016 року за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ПАТ «Альфа-Банк» зазначило, що за умовами кредитного договору №500955854 від 12 серпня 2014 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 21606,84 грн. на строк до 13.08.2017 року під 15,99 %річних. Відповідач зобовязався повернути банку кредит і сплатити йому проценти за користування кредитними коштами у строки та порядку, встановленому цим договором. ОСОБА_1 не виконав обовязків за кредитним договором, унаслідок чого станом на 13 травня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 26591,67 грн., яка складається з 21606,84 грн. неповернутого кредиту, 574,68 грн. - процентів, 2810,15 грн. - комісії, 1600 грн. - штрафу.

За таких обставин ПАТ «Альфа-Банк» просило суд стягнути з відповідача на свою користь 26591,67 грн. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26591,67 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав зобовязання за кредитним договором, унаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит, проценти та неустойку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої ________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_2 Категорія: 19, 27

Доповідач: Янчук Т.О.

інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції вирішено справу за відсутності належних доказів надання кредиту, виписка з особового рахунку відповідача не є належним доказом та не підтверджує надання кредиту. Крім того, позивачем заявляються вимоги про дострокове повернення кредиту, однак судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачем вимоги, про дострокове повернення кредиту. Судом не взято до уваги наявність у кредитному договорі третейського застереження, та наявності заперечення відповідача проти розгляду справи в суді загальної юрисдикції.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, відповідно до ст.76 ЦПК України, в судове засідання не зявився.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не зявився, надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 12 серпня 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір №500955854, за яким банк надав останньому кредит для погашення заборгованості за кредитним договором № 500440402 від 17.12.2013 року в сумі 21606,84 грн. на строк до 13.08.2017 року під 15,99 % річних.

ОСОБА_1 зобовязався щомісячно вносити на рахунок ПАТ «Альфа-Банк» платіж на повернення кредиту, сплату процентів і винагороди у сумі 1304,02 грн. 13 числа кожного місяця (а.с.7).

Позичальник зобовязувався у разі повного або часткового прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісії сплатити Банку штраф у розмірі 50 грн. за кожне допущене позичальником прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів включно з моменту виникнення прострочення платежу. При цьому у випадку, якщо прострочення платежу триває пять і більше календарних днів, додатково до штрафу, визначено попереднім абзацом цього пункту позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф в розмірі 150 грн. за кожний випадок допущеного прострочення платежу (п.4 розділу 1 кредитного договору, а.с.4).

ОСОБА_1 належним чином не виконував зобовязання за зазначеним кредитним договором.

Станом на 13 травня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 26591,67 грн., яка складається з 21606,84 грн. неповернутого кредиту, 574,68 грн. - процентів, 2810,15 грн. - комісії, 1600 грн. - штрафу (а.с.11).

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Права вимоги дострокового виконання боргових зобовязань передбачено п.15 розділу 2 кредитного договору (а.с.5-7). Вимога про дострокове повернення кредиту направлялася відповідачу 28.04.2015 року. Із зазначеної вимоги вбачається, що банк вимагав від позичальника у строк до 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісію та нараховані штрафи. Згідно відбитку поштового штемпеля вимогу про дострокове повернення кредиту направлено 28 квітня 2015 року (а.с.13-14).

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконав грошового зобовязання за кредитним договором, унаслідок чого ПАТ «Альфа-Банк » вправі вимагати від нього дострокового повернення всієї суми кредиту, сплати процентів, комісії та нарахованих штрафів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів про надання відповідачу кредиту, то вони не впливають на правовий висновок суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст.57, ч.1 ст.58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, надана позивачем виписка по особовому рахунку №22032500955854, 29091500955854 відкритих на ОСОБА_1 в ПАТ «Альфа-Банк» містить інформацію щодо надання кредиту за кредитним договором №500955854 від 12.08.2014 в розмірі 21606,84 грн., тому є належним доказом по справі (а.с.12).

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність в кредитному договорі третейського застереження про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у звязку з кредитним договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених спорів відбувається у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», то відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом від 3 лютого 2011 року № 2983-VI) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Оскільки відповідач є споживачем послуг банку і спір виник щодо заборгованості за кредитом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що така справа не підвідомча третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди».

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, висновків суду не спростовують.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук