Постанова № 62104462, 18.10.2016, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4780/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л.,розглянувши у скороченому провадженні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо не включення їй до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію в розмірі 80 відсотків заробітної плати за 60 місяців роботи на державній службі з 11.04.2012 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати згідно з наданими довідками про заробітну плату від 10.04.2012 року №575/0500-033/24 та від 18.04.2012 року №1508/10/0500-026/35, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що 08.08.2016 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова із заявою про перерахунок її пенсії державного службовця з урахуванням сум виплат на матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальну допомогу на оздоровлення, та індексації заробітної плати під час перерахунку розміру пенсії, однак отримала відмову. Вважає, що її права порушені, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.09.2016 року позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії по нарахуванню та виплаті пенсії з урахуванням всіх виплат за період з 11.04.2012 року до 05.03.2016 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

22.09.2016 року ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо не включення їй до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати з 05.03.2016 року та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію обчислену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» починаючи з 05.03.2016 року в розмірі 80 відсотків заробітної плати за 60 місяців роботи на державній службі, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати згідно з наданими довідками про заробітну плату від 10.04.2012 року №575/0500-033/24 та від 18.04.2012 року №1508/10/0500-026/35, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії, та зі збереженням індексації пенсії з наростаючим підсумком за весь період, що передбачено «Порядком проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078.

Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова 12.10.2016 року подало до суду заперечення проти уточненого заявленого позову, в яких зазначило, що визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому постановою КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865, однак цією постановою не передбачено визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії з урахуванням сум індексації та матеріальної допомоги, а Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інше законодавство, на яке посилається позивач, не регулює питання призначення, перерахунку пенсії державним службовцям. При цьому зазначили, що рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії держслужбовця управлінням не приймалось, отже не може бути визнано протиправним. Оскільки вимоги позивача є безпідставними. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 11.04.2012 року перебувала на обліку в управлінні ПФ України у Залізничному районі м. Львова як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та відповідачем не заперечується право позивача та отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 08.08.2016 року звернулася до управління ПФ України у Залізничному районі м. Львова із заявою про перерахунок пенсії, однак листом управління ПФ України у Залізничному районі м.Львова від 19.08.2016 року №9256/03-12 їй відмовлено у перерахунку пенсії, з мотивів того, що відсутні законні підстави для включення до заробітної плати при перерахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати /а.с.7/.

Для призначення пенсії позивач надала відповідачеві довідки про складові заробітної плати, з яких вбачається, що ОСОБА_1 з 01.01.2006 року до 31.03.2012 року отримувала, крім інших виплат, також матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем та індексацію заробітної плати.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям встановлені Законом України «Про державну службу».

За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 цього Закону структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713. Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати складають: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права узгоджується з практикою Верховного Суду України, що відображена в його постановах від 20 лютого 2012 року (справа № 21-430а11),від 28 травня 2013 року (справа №21-97а13) та від 04 березня 2014 року (справа №21-3а14).

За приписами частини другої ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином доводи відповідача, про те, що суми матеріальної допомога та допомога на вирішення соціально-побутових питань не включаються до складу заробітної плати державного службовця і не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є безпідставними.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію обчислену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» починаючи з 05.03.2016 року в розмірі 80 відсотків заробітної плати за 60 місяців роботи на державній службі, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати згідно з наданими довідками про заробітну плату від 10.04.2012 року №575/0500-033/24 та від 18.04.2012 року №1508/10/0500-026/35, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії, та зі збереженням індексації пенсії з наростаючим підсумком за весь період, що передбачено «Порядком проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078 з огляду на наступне.

Так, ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць в якому відбулося таке підвищення вважається базовим, та в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

Таким чином, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі №359/2698/15-а є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, суд прийшов до висновку, що перерахований на виконання рішення суду розмір пенсії не є таким, що підвищився внаслідок дії загальних чинників. Нарахований за рішенням суду розмір пенсії позивача є таким, що підлягав виплаті при призначенні пенсії, але внаслідок протиправних дій відповідача не був нарахований та виплачений в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 02.02.2016 р. (К/800/44864/15), від 08.10.2015 р. (К/800/9155/15).

У ч.1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач, здійснюючи розрахунок розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.

Оскільки в даному випадку позивач мала право на врахування до заробітної плати, що враховується при призначенні пенсії, усіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з моменту призначення пенсії, незалежно від звернення позивачки за таким перерахунком, а тому вимоги позивачки про здійснення їй перерахунку пенсії підлягають задоволенню в межах строку визначеного ст.99 КАС України, тобто з 05.03.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому зУправління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути 551,20 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.2-11, 71, 86, 94,158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо не включення ОСОБА_1 до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати з 05.03.2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію обчислену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» починаючи з 05.03.2016 року в розмірі 80 відсотків заробітної плати за 60 місяців роботи на державній службі, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати згідно з наданими довідками про заробітну плату від 10.04.2012 року №575/0500-033/24 та від 18.04.2012 року №1508/10/0500-026/35, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

В решті позову - відмовити.

Стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань, з Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на користь ОСОБА_1 /паспорт громадянина України серії НОМЕР_1/ сплачений судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський