Рішення № 62103890, 19.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/6902/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1799/2016

Головуючий у 1 інстанції: Брежнєв О.А. Єдиний унікальний номер 229/6902/16-ц

Суддя - доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/1799/2016

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Будулуца М.С., Постолової В.Г.,

за участю секретаря Ротарь Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зазначав, що на підставі договору кредиту від 30 січня 2013 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 2 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов'язання з повернення кредиту відповідач не виконувала, станом на 31.05.2016 року утворилась заборгованість в сумі 24 735, 86 грн., яка складається з наступного: 2 459,15 грн. заборгованість за кредитом, 17 522,62 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 100 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1 154,09 грн. (процентна складова). Просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у вказаному розмірі та судові витрати.

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2016 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 19 981, 77 грн., яка складається з наступного: 2 459,15 грн. заборгованість за кредитом, 17 522,62 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1000 грн., у іншій частині позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості з пені та комісії за користування кредитом та штрафів і ухвалити нове рішення в цій частині, стягнувши заборгованість за пенею та комісією в сумі 600 грн., а штрафи у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без зміни. Зазначає, що відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд не врахував, що частина пені в сумі 600 грн. була нарахована до 14 квітня 2014 року, а тому підлягає стягненню. Штрафи були нараховані згідно пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг ще в 2013 році, тому положення вказаного закону не можуть бути застосовані до вимог про стягнення штрафів по кредиту.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені. Позивачу 04.10.2016 року вручена судова повістка, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення повістки в порядку, визначеному частинами 3, 4 ст. 76 ЦПК України за її відомим місцем проживання, згідно копії паспорта вона зареєстрована у АДРЕСА_1 За повідомленням житлового органу - ТОВ «ТБК «Схід» вручити повістку неможливо через не проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої за період до 14 квітня 2014 року та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат і ухвалити у цій частині нове рішення про часткове задоволення вимог, у іншій частині рішення підлягає залишенню без зміни з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2013 року ОСОБА_1 уклала договір кредиту з ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом заповнення анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Згідно вказаної анкети - заяви вона висловила бажання отримати на своє ім'я карту «Універсальна» з кредитним лімітом 3 000 грн.. Пам'ятку клієнта, що містить також тарифи та основні умови обслуговування та кредитування, отримала і ознайомилась із її змістом під розписку. Своїм підписом у заяві ОСОБА_1 висловила згоду з тим, що дана заява разом із пам'яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась і згідна з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку, вона зобов'язалась виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на офіційному сайті Приватбанку.

Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, пільговий період (нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01% річних) до 55 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи із розрахунку 360 днів у році) - 2,5%; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступного за звітним; пеня за несвоєчасність погашення заборгованості складається з пені 1 та пені 2, де пеня 1 = (базова процентна ставка по договору)/30 - нараховується за кожен день прострочки кредиту, пеня 2 =1% від суми заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць при наявності прострочки по кредиту чи процентах 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.; штраф при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором більше, ніж на 120 днів - 500 грн. + 5% від суми позову; комісія за моніторинг неактивної карти у розмірі залишку на картковому рахунку, але не більше 10 гривень в місяць; процентна ставка ( в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування -3,75 %, комісія за безготівковий платіж в системі інтернет - банкінг (Приват 24) 2% від суми операції.

Пунктом 1.1.7.3 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП -2010-256 строк позовної давності відносно вимог банку по поверненню кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, витрат банку становить 50 років.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, відповідачка не у повному обсязі виконувала умови договору, станом на 31.05.2016 року має заборгованість за кредитом в сумі 2 459,15 грн., заборгованість за процентами в сумі 17 522,62 грн., у тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість в сумі 104,09 грн., несплачені проценти на прострочену заборгованість в сумі 17 418,53 грн., комісія 3 100 грн.,заборгованість по судовим штрафам в сумі 1 654,09 грн., разом 24 735,86 грн..

Суд стягнув заборгованість за кредитом в сумі 2 459,15 грн. та заборгованість за процентами в сумі 17 522,62 грн., у вказаній частині заочне рішення не оскаржене.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафів суд виходив із того, що відповідач проживає у м. Бахмуті, що є територією, на якій здійснювалась антитерористична операція, тому на підставі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» пеня та штраф, нараховані на основну суму заборгованості за кредитними договорами мали бути скасовані банком.

З вказаним висновком в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені у повному обсязі погодитись неможливо, оскільки із розрахунку заборгованості вбачається, що пеня нарахована за період з 1.11.2013 року до 31.05.2016 року в сумі 3 100 грн., у тому числі за період до 14 квітня 2014 року нараховано 600 грн..

Згідно із ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року

№ 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідач проживає у м. Бахмуті, що віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, проти чого не заперечує позивач.

Отже, підстав для відмови у стягненні пені, нарахованої за період до 14 квітня 2014 року згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» немає.

Тому рішення у вказаній частині слід скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачки на користь позивача пеню, нараховану за період з 1.11.2013 року до 14 квітня 2014 року в сумі 600 грн..

Рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу є вірним, воно відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що штраф нарахований банком ще у 2013 році безпідставні та не підтверджені належними доказами. Навпаки, із розрахунку заборгованості вбачається, що штраф нарахований у розмірі 500 грн. +5% від суми позову, з яким позивач звернувся до суду у даній справі та у якому просив стягнути заборгованість, обчислену станом на 31.05.2016 року, а не на 2013 рік.

Тому апеляційна скарга в частині оскарження рішення щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Стягуючи з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 1000 грн. суд не врахував вимоги ст. 88 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач просив стягнути 24 735,86 грн. та заплатив судовий збір в сумі 1378грн..

Суд задовольнив позов частково та стягнув 19 981,77 грн., що становить 80,78% від суми, яку просив стягнути позивач, тому судовий збір слід було відшкодувати в розмірі 1 113,15 грн., а не 1000 грн., як стягнув суд першої інстанції.

З врахуванням того, що за апеляційну скаргу позивачем сплачено 1515,80 грн., що разом із судовим збором, сплаченим за подачу позову становить 2 893,80 грн. та пропорційно до задоволених вимог в загальній сумі 20 581,77 грн. (19 981,77 грн. + 600 грн.) слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 2 407,93 грн..

Згідно з п. п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є підставою для скасування рішення в частин відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої до 14 квітня 2014 року та судового збору і ухвалення у цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2016 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за період до 14 квітня 2014 року, а також в частині стягнення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по сплаті пені, нарахованої за період з 1.11.2013 року до 14 квітня 2014 року в сумі 600 грн. (шістсот гривень) за кредитним договором без номера, укладеним 30 січня 2013 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Приватбанк».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 2 407,93 грн. (дві тисячі чотириста сім гривень дев'яносто три копійки).

У іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: